Сонячна система обертається швидше, ніж вважалося раніше.
Міжнародна команда вчених виявила, що Сонячна система може рухатися у космосі набагато швидше, ніж припускали раніше. Про це повідомляє Science Alert із посиланням на дослідження, опубліковане у журналі Physical Review Letters, інформує Укрінформ.
Зазначається, що Сонячна система обертається навколо центру галактики зі швидкістю приблизно 792 000 кілометрів на годину. Для проходження одного галактичного року їй потрібно 225 мільйонів земних років. Чумацький Шлях у цілому рухається зі швидкістю близько 2,1 мільйона кілометрів на годину. Дослідники наголосили, що це протиріччя має «глибокі космологічні наслідки», натякаючи на недоліки у сучасному розумінні Всесвіту, що потенційно ставить під сумнів давній принцип про те, що наше положення у просторі не є чимось особливим.
«Наш аналіз показує, що Сонячна система рухається більш ніж утричі швидше, ніж передбачають сучасні моделі. Цей результат явно суперечить очікуванням, заснованим на стандартній космології, і змушує нас переглянути наші попередні припущення», – сказав головний автор дослідження астрофізик Лукас Беме з Білефельдського університету. Вчені проаналізували розподіл радіогалактик, як їх видно із Землі. Радіогалактики отримали назву через випромінювання потужних радіохвиль – типу електромагнітного випромінювання із низькими частотами та довгими хвилями. Радіохвилі можуть проходити крізь пил і газ, що блокують видиме світло, передаючи у такий спосіб цінні відомості про далекі галактики, які ми не можемо побачити. Маючи достатню кількість таких віддалених точок даних можна виявити слабке зміщення, що виникає у результаті руху Сонячної системи крізь космос, відоме як диполь підрахунку джерел. Він спричиняє появу додаткових радіогалактик у напрямку нашого руху, ніж позаду нас.
Завдяки даним трьох радіотелескопів, включаючи найглибше на сьогодні широкомасштабне радіо обстеження, проведене мережею радіотелескопів Low-Frequency Array (LOFAR) в Європі, нове дослідження пропонує особливо точний перепис радіогалактик. Вчені також використовували новий статистичний підхід, щоб врахувати множинні компоненти радіогалактик. Об’єднавши дані з усіх трьох телескопів, дослідники виявили несподіваний ступінь мінливості у видимому розподілі радіогалактик. Виявлений ними диполь був у 3,7 раза більш вираженим, ніж передбачає стандартна модель Всесвіту. Стандартна модель намагається пояснити історію Всесвіту з часів Великого вибуху та включає фундаментальне припущення – космологічний принцип – згідно з яким матерія рівномірно та гомогенно розподілена, якщо розглядати її у досить великому масштабі.