Уряд України прагне повернути 10 мільйонів біженців додому, виступаючи за те, щоб країни-члени ЄС припинили надавати їм допомогу, а чоловікам призовного віку — доступ до консульських послуг
Про це пише El Pais.
Крім того, одними з таких заходів було схвалення парламентом у першому читанні визнання подвійного громадянства, яке досі було заборонено, та створення Міністерства національної єдності.
За словами соціологині з Центра Разумкова Ольги Піщуліної, те, чи повернуться люди, залежатиме від того, чи будуть виконані певні умови.
Перша з них очевидна: безпека. Але також необхідна стабільна ситуація з економічними та соціальними можливостями. Ті, хто живе за кордоном, також очікують якісної системи освіти та охорони здоров’я.
Зазначається, що деякі біженці не хочуть повертатися, зокрема, через високу вартість оренди житла, розпад пар після довгої розлуки і «відчуття себе аутсайдером» порівняно з тими, хто залишився і пережив війну.
За дослідженням УВКБ ООН, опублікованим в листопаді, 61% біженців все ще сподіваються повернутися, коли ситуація покращиться.
За даними польського центрального банку, 39% біженців у Польщі хочуть залишитися довше або назавжди, тоді як в останній групі цей відсоток зростає до 61%. Серед причин повернення — неможливість знайти роботу, що відповідає їхнім навичкам, там, де вони живуть, відсутність почуття приналежності, а також наявність літніх батьків та інших родичів в Україні.
Українська журналістка та дослідниця, що спеціалізується на міграції в Університеті Вісла у Варшаві Олена Бабакова також припускає, що уряд міг би розглянути деякі заходи, які використовуються в інших країнах для заохочення повернення людей, такі як звільнення від прибуткового податку на перші три роки, іпотечні субсидії, освітні гранти тощо.
«Однак ці заходи матимуть мінімальний ефект. Насправді продуктивніше зосередитися на імміграційній політиці, на тому, як залучити економічних мігрантів з третіх країн», — зазначила вона.
За даними видання, Україна потребує від 3,1 до 4,5 мільйона працівників до 2032 року, якщо вона хоче досягти щорічних темпів економічного зростання на рівні 7%. Післявоєнне відновлення потребуватиме 411 мільярдів доларів, що в 2,5 раза перевищує довоєнний ВВП країни.
Крім того, коефіцієнт народжуваності впав після здобуття країною незалежності в 1991 році до 1,8 дитини на одну жінку. Це явище спричинило демографічну діру в демографічній піраміді серед осіб віком до 35 років, яка зараз поглиблюється, оскільки ця когорта досягла дітородного віку.
Повернення також ускладнюється з часом. У демографічній стратегії, ухваленій у вересні, уряд визнає, що від 1,3 до 3,3 мільйона людей можуть не повернутися.
«Чим довше триває збройна агресія, тим менша частка тих, хто був змушений покинути Україну, може повернутися», — визнається в документі.