Поблизу міста Nördlingen у Баварії археологи вивчили унікальний меч типу Achtkantschwert, датований приблизно 1400 роком до н.е. Дослідження показало, що характерний «червоно-золотий» блиск клинка створювали завдяки мідним інкрустаціям та спеціально сформованій хімічній патині.
Для аналізу використали недеструктивні методи. Зокрема, синхротронне випромінювання установки BESSY II у Helmholtz-Zentrum Berlin дозволило провести детальне рентгенівське сканування.
Комп’ютерна томографія дала змогу створити тривимірну модель внутрішньої структури. Виявилося, що клинок переходить у рукоять через хвостовик, зафіксований заклепками — технологічно складне рішення для того часу.
Археологиня Beate Herbold зазначила, що виготовлення таких мечів вимагало виняткової майстерності.
Первинні припущення вказували на олов’яні вставки в канавках рукояті. Проте рентгенівський аналіз показав інше: інкрустації виконані з мідного дроту.
Це свідчить про високий рівень металургії бронзової доби. Контраст між червонуватим відтінком міді та золотистою бронзою, ймовірно, посилювали за допомогою штучно створеної патини — хімічного шару окиснення, який змінює колір металу.
Дослідник Johann-Friedrich Tolksdorf зауважив, що подібні мідні інкрустації відомі й з інших знахідок, однак у цьому випадку вони виконані особливо витончено.
Восьмикутні мечі вважаються одними з найпрестижніших виробів своєї епохи. Складна технологія лиття та оздоблення свідчить, що артефакт міг належати представнику еліти.
Поєднання бойової функції та декоративної програми підкреслює: меч був не лише інструментом війни, а й символом статусу та влади.
Дослідження демонструє, що ремісники бронзової доби володіли складними технологіями обробки металу й свідомо створювали естетичні ефекти. Використання сучасних методів — від синхротронного аналізу до 3D-томографії — дозволило розкрити деталі виробництва, не пошкодивши унікальний артефакт.