Новини світу

Трамп задумав відродити та розширити програму «зоряних війн» часів Рейгана

Дональд Трамп оголосив про створення «Залізного бані» на зразок ізраїльського для захисту від будь-яких ворожих ракет. Але запропонована їм система більше схожа на програму «Стратегічна оборонна ініціатива», також відому як «Зоряні війни», яку США почали реалізовувати на піку протистояння з СРСР під час холодної війни. Тільки в більш масштабному вигляді.

Цього тижня Трамп підписав указ про створення американського аналога ізраїльської системи ППО, який має захистити США від балістичних, гіперзвукових та сучасних крилатих ракет, а також інших повітряних загроз. Описана в указі загалом система обійдеться в сотні мільярдів доларів, вимагатиме технологій, які не існують на даний момент, може спровокувати гонку озброєнь, у тому числі ядерних, і не забезпечить повноцінного захисту американської території, пише Financial Times, яка зібрала думки експертів з цієї теми.

Порівняння із ізраїльським «Залізним куполом» дуже умовне. Він захищає невеликі території від ракет малої дальності, низьколітаючих та неядерних. Ініціатива Трампа спрямована на перехоплення міжконтинентальних балістичних ракет, які летять у 100 разів далі і в сім разів швидше. Крім того, США майже в 450 разів більші за Ізраїль.

Указ Трампа, який санкціонує початок робіт, вимагає розгорнути «перехоплювачі космічного базування» – мережу супутників, частина яких буде оснащена лазерами; розробити ще один “шар” перехоплювачів на меншій висоті на випадок, якщо лазери не зможуть збити всі цілі; підготувати “засоби для ураження ракет до їх запуску” – іншими словами, як називає її FT, “систему, яка повинна знищити лучника, а не просто стрілу”. Але створити герметичний ракетний щит у космосі практично неможливо, сказали експерти, опитані газетою.

“Чарівної захисної ковдри не існує”, – наполягає Том Карако, провідний експерт з ракет з вашингтонського Центру стратегічних та міжнародних досліджень.

Оголошена президентом Рональдом Рейганом у 1983 р. програма «Стратегічна оборонна ініціатива» (СОІ) швидко отримала назву «Зоряні війни» – за аналогією з фільмом Джорджа Лукаса. Вона передбачала проведення довгострокових наукових досліджень та досвідчених робіт для створення масштабної системи протиракетної оборони. Як цілі називалися завоювання панування в космосі, створення щита для надійного прикриття території Північної Америки шляхом розгортання в кілька ешелонів ударних космічних озброєнь, здатних перехоплювати і знищувати балістичні ракети на всіх ділянках польоту. Передбачалося використання активних засобів ураження, що ґрунтуються на нових фізичних принципах, у тому числі променевих, електромагнітних, кінетичних, надвисокочастотних, а також нового покоління ракет «земля-космос» та «повітря-космос».

Програма «Зоряні війни 2.0» Трамп також включає лазерну зброю. Але поки немає технології, яка б дозволяла виявляти, перехоплювати і знищувати за допомогою лазерних променів балістичних на сотні кілометрів балістичні ядерні ракети на початковому етапі їх польоту – протягом 3-5 хвилин до виходу на орбіту. У тому числі тому, що, потрапляючи в атмосферу, лазер нагріває її і це знижує потужність променя. Крім того, для живлення супутників, що стріляють лазерами, потрібні ядерні міні-реактори або, можливо, більш досконалі, ніж зараз, сонячні батареї. Фабіан Хоффманн, експерт з ракет з Ядерного проекту в Осло, зазначає:

Це не неможливо, але… вимагатиме серйозних досліджень та інвестицій, які неможливо здійснити у короткостроковій перспективі.
Витрати на «Зоряні війни 2.0» має схвалити Конгрес, а вони будуть чималими.

Навіть для створення системи космічної оборони з обмеженими можливостями знадобиться 650 супутників вартістю $300 млрд, оцінювали у 2012 р. експерти Національної академії наук США. Вони також попереджали, що така система буде вразливою для протисупутникової зброї. Тим часом у розробці саме такого супутника, здатного знищити ядерним вибухом безліч орбітальних об’єктів, американські військові звинуватили минулого року Росію. Такий вибух може зробити низьку навколоземну орбіту (160-2000 км від поверхні Землі) непридатною для використання протягом року, говорив у травні 2024 р. помічник міністра оборони США з космічної політики Джон Плам.
Більше того, космічний щит все одно не здатний прикрити всю територію США, а противники можуть, наприклад, переорієнтувати свої ракети на менш захищені області. Проведений ще в 2000 р. технічний аналіз показав, що навіть країни з набагато менш розвиненими системами озброєнь, такі як Північна Корея, можуть ефективно використовувати давно відомі контрзаходи – хибні цілі або «кожух, що охолоджується», що закриває ядерну боєголовку з метою збити з пантелику націлені на тепло ракети-перехоплювачі.

Забезпечення ж всеосяжного захисту від значно більших ракетних арсеналів Росії та Китаю «вимагатиме астрономічних витрат, які навіть не принесуть безпрецедентних технологічних проривів», вважає Чжао Тун, старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир.

Лора Грего, директор із досліджень програми глобальної безпеки Спілки стурбованих вчених, резюмує:

“Від систем протиракетної оборони космічного базування неодноразово відмовлялися, бо вони дорогі, дуже складні технічно і їх легко перемогти”.

Kseniia Lazorenko