Група археологів вважає, що нарешті розгадала таємницю свинцевих саркофагів, які були випадково знайдені під собором Паризької Богоматері, пише IFLScience.
Після масштабної пожежі в знаменитому соборі в Парижі, яка сталася 2019 року, під обгорілими руїнами знайшли щось цікаве. Йдеться про два свинцевих саркофаги, які були поховані під собором Паризької Богоматері сотні років тому.
Дослідники з Тулузького університету відкрили саркофаги і знайшли в них останки двох чоловіків. Особу одного з покійних було легко ідентифікувати завдяки епітафії, яка залишилася недоторканою.
“Це тіло мессира Антуана де ла Порт Каноїна де Л’егліз. Помер 24 грудня 1710 року на 83-му році життя. Спочивай з миром”, — свідчила епітафія.
Труну було зроблено зі свинцю, щоб зберегти тіло покійного довше, ніж зазвичай, така опція була доступна на той час лише справді заможним людям. Але, мабуть, цілісність свинцевого саркофага було пошкоджено, тому тіло де ла Порта погано збереглося, залишилися лише кістки, волосся і кілька фрагментів текстилю. Кістки свідчили про малорухливий спосіб життя, також де ла Порт страждав на подагру, яку іноді спричиняє надмірне вживання їжі та пиття.
Відомо, що де ла Порт був каноніком, і це пояснює, чому його поховали під центральною частиною трансепта, яка відводиться для важливих персон. За свого життя він був багатою і впливовою людиною, яка замовила кілька картин, що виставляються тепер у Луврі, а також надала грошову допомогу хору собору.
Водночас особистість чоловіка з другого саркофага досі залишалася загадкою. Попередній аналіз показав, що останки належали чоловікові 25-40 років, який, судячи з тазових кісток, їздив верхи з самого раннього дитинства.
Також на кістках цього чоловіка було виявлено сліди хронічних захворювань, а більшість його зубів випали ще за життя. Череп аристократа був деформований через постійне носіння головного убору або пов’язки в дитинстві. Також було знайдено докази того, що чоловік страждав від хронічного менінгіту, який був викликаний туберкульозом. Саме це і могло послужити причиною смерті.
Подальший аналіз показав, що друге тіло може належати французькому поету Іоахіму дю Беллі. Він жив з 1522 по 1560 рік. Історія де Бюлле збігається з багатьма ознаками, які знайшли вчені.
“Іоахім дю Белле був видатним вершником і поетом, який страждав від туберкульозу і помер у 1560 році. Його розтин продемонстрував ознаки хронічного менінгіту”, — каже команда з Національного інституту превентивних археологічних досліджень (INRAP).
Проте остаточну крапку в цій історії ще не поставлено, оскільки існують історичні свідчення про те, що тіло дю Белле поховали в бічній каплиці собору.