Нове наукове дослідження припускає, що загадковий манускрипт Войнича може бути не текстом невідомою мовою, а результатом складного шифрування. Йдеться про унікальну систему кодування, у якій використовувалися гральні кості та карти для перетворення звичайної мови на дивні ієрогліфи.
Про це йдеться в матеріалі Live Science.
Як з’ясували дослідники, такий метод створює символи, які разюче нагадують знаки з рукопису Войнича. Це дає підстави вважати, що подібний шифр міг бути застосований під час створення середньовічного манускрипту.
Автор дослідження — науковий журналіст Майкл Грешко. Він назвав запропонований метод “Найббе” — на честь італійської картярської гри XIV століття. Шифр не розкриває зміст манускрипту, однак пропонує можливе пояснення того, як саме він був написаний.
Манускрипт Войнича, датований XV століттям за результатами радіовуглецевого аналізу, налічує близько 38 тисяч “слів”, записаних невідомими знаками. Попри понад століття досліджень, жодному вченому так і не вдалося перекласти цей текст або дійти єдиної версії щодо його походження. Водночас рукопис продовжує вражати дивними ілюстраціями рослин, астрологічних схем, алхімічних сцен і зображеннями оголених жінок, які купаються у загадкових резервуарах.
Дослідження, опубліковане 26 листопада в науковому журналі Cryptologia, описує можливий механізм створення “войнічезького” письма. За словами Грешка, спершу за допомогою кидка гральної кості звичайний текст італійською або латинською мовами поділяли на окремі літери та їхні пари. Наприклад, слово gatto (“кіт”) могло розбиватися на “g”, “at” і “to”.
Далі витягнута гральна карта визначала, яку з кількох спеціальних таблиць застосовували для перетворення літер на загадкові гліфи. Частота використання цих таблиць була підібрана так, щоб статистично відповідати структурі тексту манускрипту Войнича.
Сам автор наголошує: його модель лише наближається до оригіналу й не відтворює рукопис повністю. Втім, це одна з найпереконливіших спроб пояснити механізм створення манускрипту, а не його зміст.
Манускрипт Войнича названий на честь антиквара Вілфріда Войнича, який придбав його 1912 року в єзуїтського коледжу поблизу Рима. Нині рукопис зберігається в бібліотеці Єльського університету.
Попри численні дослідження, науковці досі не впевнені, чи існує взагалі мова, якою написано манускрипт, чи це лише складна система шифрування, створена для того, щоб заплутати читача.