Новини світу

Озеро, що пішло крізь ліс: неймовірна історія зникнення водойми в Канаді

У канадській провінції Квебек за загадкових обставин повністю зникло природне озеро Руж, з якого мільйони кубометрів води раптово вийшли за межі берегів і подолали близько 10 кілометрів суходолом.

Про це пише видання The Guardian.

Інцидент стався ввечері у травні 2025 року поблизу населеного пункту Васваніпі на півночі Квебеку. Місцевий мешканець Мануель Діксон дізнався про подію з повідомлення у соціальних мережах, яке спочатку сприйняв як жарт: «Озера Руж більше немає».

Озеро Руж площею близько 3 кв. км було добре відоме місцевим жителям — з прозорою водою, піщаними берегами та значними запасами форелі. Наступного дня після інциденту Діксон разом із родиною дістався до місця і побачив, що водойма повністю зникла. На її місці залишився шар мулу та мертва риба, над якими кружляли стерв’ятники.

Як з’ясувалося, вода не випарувалася, а раптово прорвалася через природні бар’єри, утворивши новий шлях через ліси та пагорби. Потік подолав майже 10 кілометрів, перш ніж впасти в інше, значно більше за розміром озеро. Попри масштаб події, інформації про постраждалих не надходило.

Фахівці та місцева громада намагаються встановити, чи стала ця подія наслідком природної аномалії, чи результатом тривалої людської діяльності.

Голова громади крі Ірен Ніпош повідомила, що подія застала місцеву владу зненацька.
«Я була спустошена. Ми скликали екстрену нараду, але навіть не знали, кого запрошувати. Немає жодних інструкцій на випадок, якщо у вас раптом зникає ціле озеро», — зазначила вона.

У науковій літературі подібні явища класифікують як «проривні повені», які зазвичай трапляються з льодовиковими озерами або штучними водосховищами. Водночас міжнародні експерти наголошують, що випадок із озером Руж є унікальним, оскільки йдеться про самовільний дренаж природного нельодовикового озера, яке до того ж сформувало новий водний маршрут, а не скористалося існуючим руслом.

Науковці виділяють кілька можливих геологічних чинників катастрофи. Зокрема, озеро розташовувалося на височині, його береги складалися з м’яких ґрунтів, а весною регіон зазнав рекордної кількості снігу та аномально швидкого танення.

Разом із тим представники корінного народу крі та екологи закликають враховувати історію промислового освоєння території. За останні роки регіон двічі постраждав від масштабних лісових пожеж, зокрема у 2023 році, коли було знищено великі площі зрілих лісів. У звіті лісового департаменту крі зазначається, що втрата рослинності навколо озера зробила берегову лінію значно вразливішою.

Окрім пожеж, на ситуацію вплинули десятиліття інтенсивної вирубки лісів. Місцевий житель Пол Діксон пояснив, що раніше густі ліси забезпечували поступове танення снігу протягом кількох місяців, тоді як на відкритих ділянках той самий обсяг тане за значно коротший період.

Гідрологи пояснюють, що хвойні ліси здатні поглинати до половини опадів. За відсутності дерев надлишкова вода потрапляє в ґрунтові води, підвищуючи їхній рівень і створюючи внутрішній тиск на береги. Додатковими чинниками стали розпушування ґрунту після вирубки, а також водовідштовхувальні властивості обпаленої землі після пожеж.

Фахівці вважають, що зникнення озера Руж стало результатом ланцюгової реакції, у якій природна геологічна вразливість була доведена до критичної межі людською діяльністю. Наразі дослідники намагаються оцінити, скільки інших природних водойм у світі можуть перебувати в подібному ризику через зміну ландшафту.

Елена Каденко