Еверест зі своїми 8 849 метрами є найвищою горою на Землі. Цікаво, що найбільший гігант нашої планети, який розташований в Гімалаях на кордоні Китаю і Непалу, продовжує рости.
Вчені нарешті розгадали аномалію підйому Евересту, який вже підріс на 50 метрів. Причина у злитті двох сусідніх річкових систем, пише IflScience.
За словами науковців, Гімалаї продовжують свій підйом, який бере початок від їх народження приблизно 50 мільйонів років тому, коли Індійський субконтинент зіткнувся з Євразією.
Проте гора Еверест, також відома як Джомолунгма по-тибетськи або Сагарматха по-непальськи, на 238 метрів вища від сусідньої гори й цей розрив продовжує з роками збільшуватись. Вчені вважають, що знають причину, і вона пов’язана з монументальним злиттям двох сусідніх річкових систем.
“Гора Еверест – чудова гора міфів і легенд, і вона все ще росте. Наше дослідження показує, що, оскільки сусідня річкова система врізається глибше, втрата матеріалу призводить до того, що гора піднімається далі вгору”, – сказав автор дослідження Адам Сміт.
За словами науковців, Еверест набрав приблизно 15-50 метрів у висоту через зміну в регіональній річковій системі. Це сталось коли річка Косі злилася з річкою Арун приблизно 89 000 років тому, підрахували дослідники. Це означає, що швидкість підйому Джомолунгми становить приблизно 0,2-0,5 міліметра на рік.
Вчені пояснили, що геологічний процес, що відбувається, називається ізостатичним відскоком. Це пов’язано з підняттям масивів суші на земній корі, коли вага поверхні зменшується. Тобто скільки річки з часом змінили русло, то це призвело до прискореної ерозії, яка винесла величезну кількість каміння та ґрунту, зменшивши вагу регіону біля Евересту.
Дослідники підрахували, що ізостатичний відскок становить близько 10% річної швидкості підйому Евересту.
Цей геологічний процес не є унікальним для Гімалаїв. “Класичним прикладом є Скандинавія, де земля все ще піднімається у відповідь на танення товстих крижаних покривів, які покривали регіон під час останнього льодовикового періоду”, – сказав один із керівників дослідження, науковець Джин-Ген Дай з Китайського університету геонаук у Пекіні.
Співавтор дослідження Адам Сміт, докторант Лондонського університетського коледжу з наук про Землю додав, що вимірювання GPS показують продовження підйому Евересту та решти Гімалаїв.
Це підняття випереджає безперервну поверхневу ерозію, спричинену такими факторами, як вітер, дощ і течія річки. Оскільки ця ерозія продовжується, швидкість підняття Евересту від ізостатичного відскоку може збільшитися, сказав Сміт.
Сусідні вершини, включаючи Лхоцзе, четверту гору за висотою у світі, і Макалу, п’яту за висотою, також отримують поштовх від того самого процесу.