Підводна експедиція в північній частині Гавайського архіпелагу подарувала науковцям несподіване відкриття — геологічну формацію, яка разюче нагадує акуратно викладену кам’яну дорогу. Кадри з глибини миттєво привернули увагу мережі й породили хвилю фантастичних припущень, пише Sciencealert.
Знахідку зафіксували ще у 2022 році під час дослідження хребта Ліліуокалані в межах морського національного заповідника Папаханаумокуакеа. Саме там, на глибині понад 1000 метрів, дистанційний апарат із борту судна Nautilus натрапив на ділянку дна з чіткою геометрією тріщин.
Під час прямої трансляції члени експедиції не приховували подиву. «Це виглядає як дорога», — пролунало в ефірі. Хтось жартома назвав її шляхом до Атлантиди, інший — «жовтою цегляною дорогою», як у казці про Країну Оз. Саме це порівняння і зробило відео вірусним.
Втім, попри майже ідеальні «плитки», жодної людської руки тут не було.
Геологи встановили, що формація складається з гіалокластиту — вулканічної породи, яка утворюється, коли гаряча лава контактує з холодною морською водою. Унаслідок різких перепадів температури поверхня породи розтріскується.
Тріщини формуються під прямими кутами, створюючи ефект майже правильної кладки. У деяких місцях вони настільки рівні, що нагадують бруківку або висохле дно стародавнього озера.
«Виглядає так, ніби хтось акуратно “нарізав” поверхню», — зазначили учасники експедиції, підкреслюючи, наскільки оманливим може бути перше враження.
Папаханаумокуакеа — один із найбільших морських заповідників планети. Його площа перевищує сукупну територію всіх національних парків США. Проте науковці візуально дослідили менше ніж 3 % його дна.
За глобальними оцінками, людство бачило лише близько 0,001 % глибоководного дна Світового океану. Тож навіть такі, на перший погляд, «дивні» утворення є безцінними підказками до геологічної історії Землі.
Хоч «жовта цегляна дорога» не веде до казкових міст, вона стала символом іншого — шляху науки в майже недосліджений світ океанських глибин. Подібні експедиції допомагають зрозуміти не лише вулканічні процеси, а й екосистеми, що формуються на схилах давніх підводних гір.
Дослідники з Ocean Exploration Trust наголошують: кожне занурення може змінити уявлення про планету. І те, що сьогодні здається курйозом, завтра може стати ключем до нових відкриттів.