Якщо ви думали, що Місяць — це просто нерухомий шматок каменю в небі, у вчених для вас новини. Наш супутник продовжує зменшуватися в розмірах, немов старе яблуко, що засихає. Свіжий аналіз місячної поверхні підтвердив: радіус Місяця невблаганно тане, а кора буквально тріщить по швах.
Про це повідомляє видання Iflscience, посилаючись на нові дані, що змусили астрономів переглянути свої погляди на «смерть» нашого нічного світила.
Науковому світу вже було відомо, що за останні 200 мільйонів років Місяць «схуд» у радіусі приблизно на 50 метрів. Причина банальна, як усе в космосі: внутрішні шари супутника охолоджуються, твердішають і стискаються. Проте нові знахідки шокували масштабами — команда дослідників нарахувала понад тисячу раніше невідомих дрібних хребтів у темних місячних морях. Тепер їхня загальна кількість сягає солідних 2634 об’єктів.
Ці вигини та надломи кори — не просто рельєф, а прямий доказ того, що Місяць «стискається». Як пояснює Коул Найпавер, провідний автор дослідження, ці структури виникають через колосальний тиск, коли поверхня супутника намагається втиснутися в об’єм, що постійно зменшується. Середній вік цих розломів становить близько 124 мільйонів років, що за космічними мірками — майже вчора.
Співавтор дослідження Том Воттерс додає, що ці знахідки остаточно руйнують міф про геологічно мертвий Місяць. Він залишається динамічним, а його «шкіра» продовжує зморщуватися від холоду. Вчені наголошують, що такі процеси супроводжуються справжніми місяцетрусами, які можуть стати неприємним сюрпризом для майбутніх колоністів.
Великі надії науковці покладають на місію «Артеміда II», запуск якої очікується вже найближчими тижнями. Екіпаж корабля пролетить навколо супутника і зможе на власні очі (та за допомогою надточної техніки) зафіксувати, наскільки сильно наш космічний сусід «стиснувся» з моменту останнього візиту людей. Поки що Місяць продовжує свою тиху трансформацію, готуючи людство до нових відкриттів про свою внутрішню будову.