Археологи знайшли на стародавніх китайських муміях дивні камінці, що виявилися сиром, який утворився впродовж 3,6 тисяч років. Людські останки знайшли в деяких із сотень трун на кладовищі Сяохе в Тарімському басейні Китаю в 1990-х роках. На головах і шиях кількох муміфікованих трупів був білий матеріал, який ідентифікували як сир.
Лише зараз, використовуючи новітні методи аналізу, вчені з китайської Академії наук змогли підтвердити ДНК корови та козла в речовині бронзового віку. Його ідентифікували як кефірний сир. Це ферментована їжа, виготовлена з кефірних зерен і суміші бактерій і дріжджів, повідомляє ScienceAlert.
“Це найстаріший відомий зразок сиру, коли-небудь знайдений у світі. Такі харчові продукти, як сир, надзвичайно важко зберегти протягом тисяч років, тому це рідкісна та цінна знахідка”, – пояснили палеонтологи.
Аналіз показав, що кефірний сир містить високий рівень бактерій Lactobacillus kefiranofaciens. Це вказує на те, що ці мікроби відіграють важливу роль у ферментації кефіру. Ці мікроорганізми все ще використовуються для виробництва такого типу сиру, причому основні штами зустрічаються в Росії та Тибеті. Вчені схиляються до думки, що скоріше за все це були саме тибетські варіанти бактерій, але це неточно.
Вважається, що ці пробіотичні кефірні зерна використовувалися для продовження терміну зберігання сиру та боротьби з непереносимістю лактози, поширеною в стародавньому світі. Цей процес полегшив би людям безпечне перетравлення молока, яке виробляла їхня худоба.
Стародавній L. kefiranofaciens мав би більшу ймовірність викликати відповіді імунної системи в кишечнику людини. Іншими словами, цей вид бактерії з часом став агентом для сквашування молока. Так вчені побачили, як бактерія еволюціонувала протягом останніх трьох тисяч років.
Припускається, що люди споживали сир приблизно вже сім тисяч років тому. Дослідження 2014 року припустили, що стародавня речовина була кефірним сиром на основі білків. Що ж до присутності сиру в могилах, поки остаточно незрозуміло, як він там опинився. Вчені припускають, що людей ховали зі шматочками закваски в рамках ритуалу, щоб вони могли “їсти” сир в загробному житті.
Історики продовжать використання нових технологій, щоб глибше аналізувати артефакти з метою зрозуміти раціон і культуру наших предків.