В Ірані триває хвиля масових арештів, що послідувала за жорстоким придушенням антиурядових протестів минулого місяця. Про це пише Associated Press.
Силовики проводять рейди в будинках та на робочих місцях по всій країні, затримуючи представників різних верств суспільства: від студентів, лікарів та вчителів до відомих акторів, атлетів і політичних реформаторів. За даними правозахисних організацій, кількість затриманих уже могла перевищити 50 000 осіб, проте точні цифри встановити вкрай важко через запроваджене владою блокування інтернету.
Активісти повідомляють про систематичне використання вуличних камер спостереження та дронів для ідентифікації учасників акцій протесту. Затриманих часто тижнями тримають в ізоляції без зв’язку з рідними чи адвокатами, переміщуючи їх до в’язниць із жахливими санітарними умовами, як-от сумнозвісна жіноча в’язниця Карчак. Повідомляється, що серед заарештованих перебувають десятки дітей та сотні студентів. Юристи зазначають, що цього разу влада остаточно відмовилася навіть від видимості дотримання правових процедур, блокуючи банківські рахунки та SIM-карти родичів підозрюваних.
Попри безпрецедентний рівень насильства, жертвами якого, за різними оцінками, стали від 3000 до 7000 людей, у країні продовжуються акти громадянської непокори. Професійні об’єднання лікарів, вчителів та письменників публікують сміливі заяви, закликаючи родини не мовчати про зниклих дітей та вимагаючи припинити терор. Гнів суспільства підживлюється не лише кровопролиттям, а й глибокою економічною кризою: стрімким падінням національної валюти та рекордною інфляцією, з якими уряд намагається боротися за допомогою запровадження карткової системи на продукти.
На міжнародній арені ситуація загострюється через реакцію США. Президент Дональд Трамп розпочав нарощування військової присутності в Перській затоці, направивши туди авіаносці та пригрозивши ударами у разі продовження масових убивств або початку страт демонстрантів. Хоча іранське керівництво демонструє впевненість, організовуючи масові проурядові мітинги, експерти вважають, що нинішня надмірна жорстокість є ознакою реального страху режиму перед можливою втратою влади.