У 2024 році в Росії відбулося різке падіння інтересу інвесторів до російських IT-стартапів. Обсяг венчурного ринку впав нижче рівня кризового 2022 року, коли президент Володимир Путін оголосив про вторгнення в Україну.
Сумарно в молоді технологічні компанії було вкладено $91,7 млн, що на 23% менше від показника 2023 року, випливає з даних аналітичної платформи Venture Guide. Усього було укладено 153 угоди (-17%), середній розмір яких скоротився з $0,9 до $0,7 млн рік на рік, пишуть росЗМІ.
Найпривабливішим напрямом для інвесторів стали розробки у сфері програмного забезпечення (ПЗ) для бізнесу. Тут обсяг вкладень становив $18,45 млн. Було закрито 14 угод. Також мала попит розробка для сектора споживчих послуг (Consumer Goods & Services) — 9 угод на $16,21 млн. Наприклад, інвестиції у розмірі $4,8 млн отримав творець дейтинг-сервісу Twinby.
Аналітики називають причинами скорочення обсягу венчурного ринку санкції за війну в Україні та високу ключову ставку Центробанку, яка зросла з 16 до 21% за рік. Керуючий директор Softline Venture Partners Олена Волотовська пояснила «Комерсанту», що «геополітична напруженість» і дедалі більша жорсткість обмежень «впливають на залучення іноземних капіталів та обмежують можливості для стартапів». Водночас, висока ключова ставка ЦБ робить кредити дорогими і менш доступними і змушує інвесторів вкладатися в менш ризиковані активи, зазначають у венчурному фонді «Схід». На думку Волотовської, до рівня 2021 року ринок зможе повернутися не раніше 2027 року за поліпшення економічних умов.
На початку минулого року президент Володимир Путін заявив, що Росія сама здатна розвивати технології, яких вона втратила через санкції. До цього він зажадав від вчених «максимально форсовано» створити та повсюдно запровадити власні розробки. У лютневому посланні до Федеральних зборів Путін доручив зайнятися цифровими платформами, які дозволять «оптимально побудувати взаємодію громадян, бізнесу та держави». Їх потрібно сформувати у всіх ключових галузях економіки та соціальної сфери до 2030 року, наголошував президент, наголошуючи, що ці та інші завдання вирішуватимуться в рамках нового національного проекту «Економіка даних», на реалізацію якого в найближчі 6 років він пообіцяв виділити не менше 700 млрд. рублів.