Двійковий код із ниток: у Китаї знайшли “програмовану” машину віком 2000 років

Задовго до появи електроніки, мікросхем і алгоритмів у сучасному розумінні людство вже користувалося принципами програмування. Нові дослідження показують: понад дві тисячі років тому в Китаї існував механізм, який відповідає базовому визначенню комп’ютера. Про це повідомляє SCMP.

Йдеться про ткацький верстат для виробництва шовку, відомий як «ті хуа цзі», створений у період династії Західна Хань. Ця машина дозволяла автоматично відтворювати складні орнаменти без постійного втручання людини — за заздалегідь заданою схемою.

Програмування без електрики

У науці комп’ютер — це пристрій, здатний:

• отримувати інструкції;
• виконувати задану програму;
• видавати стабільний результат.

Давньокитайський верстат повністю відповідав цим критеріям. Інструкції в ньому були закодовані фізично — за допомогою шаблонів і механічних налаштувань.

Принцип роботи базувався на керуванні нитками основи:

• нитка піднята — одна дія;
• нитка опущена — інша.

Фактично це була двійкова система, аналог сучасних «0» і «1». Сам візерунок ставав програмою, а тканина — результатом її виконання.

Машина, що випередила свій час

Верстат міг одночасно керувати десятками механізмів і понад 10 тисячами ниток, зберігаючи високу точність упродовж усього процесу. Після налаштування система працювала стабільно, майже не допускаючи помилок — рідкісна якість навіть для багатьох значно пізніших технологій.

Саме така автоматизація дала змогу Китаю налагодити масове виробництво шовку, яке століттями залишалося недосяжним для Європи.

Випадкова знахідка, що змінила уявлення про історію

Новий погляд на цей механізм став можливим після відкриття у 2012 році. Під час будівництва метро в місті Ченду археологи натрапили на гробницю періоду Західної Хань. Усередині збереглися моделі ткацьких верстатів із рештками шовкових ниток.

Подальший аналіз показав: це найдавніші відомі у світі приклади програмованих ткацьких машин.

«Код» у книгах і шаблонах

Майстри користувалися спеціальними книгами з візерунками. У них «програма» існувала як послідовність фізичних шаблонів, які задавали порядок дій для верстата. Після встановлення схеми ткач лише запускав цикл — результат завжди був передбачуваним і повторюваним.

Чому це відкриття важливе

Визнання «ті хуа цзі» найдавнішим комп’ютером змінює саме уявлення про розвиток технологій. Межа між ремеслом, механікою та обчисленнями виявилася набагато давнішою, ніж вважалося раніше.

Історія комп’ютерів починається не з електрики й кремнію, а з дерева, ниток і людської здатності мислити алгоритмічно.