Президент Росії Володимир Путін підписав розпорядження, згідно з яким Росія відмовляється бути учасником Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Таким чином, Москва не буде визнавати ніяких висновків Міжнародного кримінального суду – в тому числі і вчорашнього, що охарактеризував захоплення Криму як збройний міжнародний конфлікт.
Про це пише Віталій Портников.
Римський статут був підписаний Російською Федерацією 13 вересня 2000 року. Володимир Путін вже кілька місяців був президентом країни, але в Кремлі ще тільки готувалися до агресії проти сусідніх країн і захоплення чужих територій. Сама можливість того, що країна, чиї жителі зрозуміли всю небезпеку збройного конфлікту та терору – тоді якраз йшла кровопролитна війна в Чечні – сама опиниться в ролі ініціатора нових конфліктів, багатьом росіянам здавалася фантастичною.
Серед цих багатьох, ймовірно, були і співробітники президентської адміністрації, ще не «зачищеної» Володимиром Путіним від соратників його попередника Бориса Єльцина. Не припускали, що Росія сама опиниться в ролі обвинуваченої, і в МЗС – його тоді очолював не «російський Ріббентроп» Сергій Лавров, а куди більш обережний у діях Ігор Іванов. Словом, Путін дав згоду підписати Римський статут – ймовірно, не дуже розуміючи, що ж це таке.
Протверезіння до російських керівників прийшло тільки після Грузії. Як відомо, під час агресії проти цієї країни і окупацію частини її території російські військові здійснили цілий ряд злочинів – аж до етнічних чисток грузинських сіл на території Південної Осетії і вбивств мирних жителів. Міжнародний кримінальний суд як раз зараз займається розслідуванням цих злочинів.
А на черзі – Крим, Донбас. Скільки мотузочці не витися – а кінець буде. Рано чи пізно громадянам Російської Федерації доведеться визнати: ними керує банда військових злочинців і вбивць. І це буде не емоційна оцінка журналіста, а висновок Міжнародного кримінального суду.
Путін не хоче ратифікувати Римський статут, щоб уникнути відповідальності і не закінчити свої дні у камері Гаазького трибуналу, як його друг і соратник Слободан Мілошевич. Але, відмовляючись від ратифікації, він розписується у власній причетності до військових злочинів – і на відповідальності самої Російської держави.
Тому що, якщо росіяни не скоювали злочинів, за які можуть понести відповідальність за Римським статутом, то чого вони бояться?