За словами Трампа, в той час, коли він став президентом, ця країна була «надзвичайно ворожою». «У той час вони були терористичною країною номер один в світі і, можливо, залишаються такими і сьогодні», – сказав лідер США.
Відповідаючи на питання про те, чи готовий він вести переговори з Роухані, Трамп відповів: «Так, звичайно, я вважав за краще б переговори».
Відносини між Вашингтоном і Тегераном погіршилися після приходу Трампа до влади. Він оголосив про скасування зобов’язань США в рамках так званої ядерної угоди, яка передбачала зняття санкцій з Ірану в обмін на його відмову від розвитку військових ядерних технологій.
У листопаді 2018 року США відновили списку санкцій тиск на Тегеран, оголосивши, що мета санкцій – змусити Іран «змінити свою поведінку». США також оголосили Корпус вартових ісламської революції (КВІР) терористичною організацією.
У відповідь на це Іран визнав терористичною організацією Центральне командування збройних сил США (CENTCOM), а самі Сполучені Штати – «державою – спонсором тероризму». Лідери обох країн регулярно обмінюються погрозами в публічному полі.
На тлі конфлікту США направили в Перську затоку ударну групу на чолі з авіаносцем “Авраам Лінкольн” і повідомили, що це «сигнал іранському режиму».
Незабаром після цього верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї заявив, що Іран не прагне до військового протистояння з США. За його словами, війни з США не буде, так як «іранський народ вибрав шлях опору Америці, і це опір змусить її відступити».
Угода щодо іранської ядерної програми між Іраном і шістьма міжнародними посередниками (Росія, США, Великобританія, Франція, Китай, Німеччина) було укладено 14 липня 2015 року. Підписанню документа передували тривалі переговори, які тривали більше десяти років. Приводом для них послужило виявлення в Ірані не врахованих Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) центрифуг для збагачення урану.
В ході переговорів Іран наполягав на своєму праві розвивати мирну ядерну енергетику і заявляв про відсутність намірів по створенню атомної зброї. Шістка посередників наголошувала на необхідності контролю за іранською програмою з боку МАГАТЕ і виступала за обмін низькозбагаченого іранського урану на збагачене ядерне паливо.
У липні 2015 року не пощастило досягти компромісу. За умовами угоди Іран пішов на цілий ряд поступок в питанні своєї ядерної програми. Тегеран погодився залишити тільки один об’єкт, придатний для збагачення урану, і скоротити число центрифуг на дві третини. Крім того, Іран зобов’язався підтримувати збагачення урану на низькому рівні протягом 15 років. Ще одним пунктом домовленості стало дозвіл фахівцям МАГАТЕ протягом 25 років стежити за виробництвом уранового концентрату і його запасами. Також в документі зазначалося ембарго на поставки озброєнь Ірану терміном на п’ять років. В обмін на поступки Євросоюзу, США і ООН погодилися скасувати введені через ядерну програму санкції.
У січні 2016 року, після того як МАГАТЕ опублікував доповідь, що підтвердив виконання Іраном зобов’язань в рамках ядерної угоди, США і ЄС частково скасували режим санкцій щодо Тегерана. Були зняті обмеження для іноземних компаній в сфері видобутку нафти, а також розморожені зарубіжні активи на загальну суму в $ 50 млрд.
У лютому 2017 року, незабаром після проведення Іраном випробування балістичної ракети, США ввели нові санкції, під які потрапили 13 фізичних осіб і 12 організацій. Саме відсутність в договорі пункту про заборону випробувань балістичних ракет стало однією з претензій американського президента Дональда Трампа до угоди.
У жовтні 2017 року Трамп заявив про готовність США в будь-який момент вийти з угоди, звинувативши Тегеран в підтримці терористів. Також він вказав, що Іран не виконав умови «ядерної угоди» щодо центрифуг і не дозволив провести інспекції своїх ядерних об’єктів. На цьому тлі американський президент заявив, що не може підтвердити конгресу виконання Тегераном зобов’язань за договором.