Такого в історії людства ще не було. У Геббельса були тільки газети. Допускаю, що якби було у нього телебачення, Німеччина, можливо, і зуміла б завоювати весь світ. Але сталося так, як сталося - зомбоящик, за ефективністю з яким не йде в порівняння ніщо, з'явився лише через кілька років. А газет і радіо виявилося все ж недостатньо.
Україна, з метою зниження проросійських і сепаратистських настроїв, заборонила показ російських фільмів і серіалів, знятих після першого січня 2014 року. До цього в Україні були заборонені фільми і серіали, які пропагують силові органи держави-агресора.
Мені здається, в Україні за два роки війни так і не зрозуміли головного про російське телебачення.
Базис, основа цієї заборони – неправильні спочатку. Справа зовсім не в пропаганді силових структур держави-агресора, обіленні КДБ і НКВД, пропаганді російської армії, вигадках про референдум в Криму, проклятих жидобандерівців у Львові і розіпнутих російських хлопчиків у трусиках. Це все вторинне. Це – наслідок. Причина зовсім в іншому.
Російська телевізійна пропаганда виявилася наймогутнішим засобом зомбування суспільства. Костянтин Ернст, Олег Добродєєв, Ашот Габрелянов – о так, ці люди і справді свої гроші отримують не дарма. Свою зарплату вони відпрацьовують з лишком.
Такого в історії людства ще не було. У Геббельса були тільки газети. Допускаю, що якби було у нього телебачення, Німеччина, можливо, і зуміла б завоювати весь світ. Але сталося так, як сталося – зомбоящик, зза ефективністю з яким не йде в порівняння ніщо, з’явився лише через кілька років. А газет і радіо виявилося все ж недостатньо.
У СРСР телебачення було. Але не було звітів Геббельса. Все ж совок, яким би він не був, зовні намагався носити маску позитивного персонажа. Ми гарні. Ми за мир. Ми проти війни. Ми за щастя всіх людей на планеті. Ми за освіту. За рівність. За братство. Проти мракобісся. І нехай за фактом це було брехнею, але все ж по радянському телебаченню пропагувалися постулати більше позитивні, ніж негативні.
І тільки в Російській Федерації двадцять першого століття вони зустрілися. Зомбоящик і заповіти Пауля Йозефа. І дали такий ударний ефект, що не снилося жодній надновій.
Наймерзенніша, спрямована на найбільш ниці, тваринні, найбільш негативні людські почуття пропаганда, поєднана з найпотужнішим засобом ретрансляції ідей, призвела до божевілля, до форменого божевілля, вісімдесят шість відсотків населення найбільшою на планеті країни.
Це страшно. Це і справді виявилося страшно.
Путінська пропаганда дістала з людей всю мерзоту, вивернула все найгірше на місце хорошого, дозволила вбивства, ксенофобію, мракобісся, гоніння, цькування, ненависть, агресію, расову нетерпимість, засадила мізки шовінізмом і національною перевагою, імперською величчю, прибрала заборони, знизила планку практично до нуля, дала відмашку і сказала: все, фас, тепер можна – і це виявилося неймовірно ефективно. Неймовірно дієво.
Були зняті моральні заборони. Скасовано дію закону. У країні, яка кричить про духовність, був скасований Бог, а, як відомо, якщо Бога немає – значить можна все.
Ще жодна країна в світі не пропагувала ядерну війну. Росія виявилася першою. І, треба визнати, дуже в цій пропаганді успішною.
Ретранслятори Стругацьких з “Залюдненого острова”. Ми бачили їх дію в натурі.
Цей ефект ще будуть довго вивчати – і психологи, і психіатри, і соціологи, і антропологи. Десятиліттями.
Але вже зараз можна сказати точно – наймогутніша зброя, якою володіє Росія, це не “Іскандери” і підводні човни. Це – зомбоящик. Психотронна зброя масового невибіркового ураження. Негативна телевізійна пропаганда. Яка, до всього іншого, ще й проти власного ж населення ведеться методами і прийомами інформаційної та психологічної війни, розробленими і призначеними проти ворога. Зброя потрапила в умілі руки і була доопрацьована і вдосконалена. До тригерів, які застосовує зомбоящик проти своїх же власних людей, не додумався навіть Геббельс.
Але все ж тут є один нюанс.
Справа в тому, що всі ці промови Кургіняна з піною на губах, шизофренічна маячня Кисельова з його “ядерним попелом”, істеричні крики якихось “експертів” на програмах Соловйова і Толстого – всі вони лягли на підготовлений грунт. Вони не були першими. Навіть вони – лише наслідок.
Пропаганда – наслідок.
А причина – невігластво.
І ось тут ми впритул підходимо до серіалів і телепрограм.
Найкраще визначення сучасному російському телебаченню я чув від свого колеги, який на це саме телебачення довгий час і працював, поки воно ще не повністю перетворилося на смітник. Ще до всіх воєн і достоїнств. Ще до Грузинської війни. Ще коли просто крали і баки пилили. Визначення це – “говномет”. Дуже точно сказано.
І головним його оприлюдненням була пропаганда.
Головним його оприлюдненням була – дебілізація. Дебілізація підконтрольного населення.
Освіченим, критично мислячим суспільством дуже складно маніпулювати. Щоб керувати Академією наук, треба бути як мінімум на одну сходинку вище найрозумнішого її члена. Але щоб управляти натовпом, масою, досить бути всього лише на сходинку вище самого дурного її члена. Висновок був зроблений правильний. Не можеш керувати країною розумною, зроби керовану країну дурною.
Я практично впевнений – жоден кримнаш не був би можливий без всіх цих серіалів про ментів, слідчих, вбивства, викрадення, бригади, кілерів, трупак, “розслідування” про маніяків, про дитячих гвалтівників, про людське м’ясо в трилітрових банках і чорнуху, чорнуху, чорнуху.
Жоден Кримнаш не був би можливий без попередньої десятирічної артпідготовки у вигляді “Аншлагу”, і “Дому-2”. О так. “Дім 2”. Цей зразок еталонної вульгарності, сім років насаджував в Росії модель бидло-поведінки найнижчих верств алкоголізованого люмпена, підготував чудовий грунт для всього подальшого шабашу. Кисельову не довелося докладати жодних зусиль – насіння лягли вже на зорані і проборені мізки. Я думаю, ця передача також потім буде предметом вивчення соціологів-антропологів. Ту шкоду, яку вона завдала моральному здоров’ю суспільства, нащадки, думаю, будуть вимірювати в децідомах. Або гігадомах. Ксенія Анатоліївна – не останній архітектор тієї реальності, з якою вона тепер, сама злякавшись, намагається боротися.
Ця дебілізація населення тривала десять років. Десять років говномет працював в повну силу. Десять років екран був забитий продуктом, в якому єдиною моделлю спілкування була ненависть. Єдиною моделлю розмови – крик. Єдина модель спілкування з дитиною – ор, крики, побиття. Єдина модель поведінки, прийняття рішень – моральна ідіотія. І просто ідіотія. Єдина модель розвитку – насильство. Єдина модель вирішення проблем – агресія і вбивство. Єдина модель акторської особи – тупість, деградація. Єдина модель акторської гри – істерика. Ненависть, істерика, насильство, розумова відсталість, моральне кастрування, вбивства і все та ж чорнуха, чорнуха, чорнуха – ось і створена модель поведінки російського телеглядача. А це переважна більшість населення.
І вона чудово прижилася. Перші роки ще зустрічала опір думаючих людей, далі ця модель пішла вже як по маслу.
І саме на цей чудово підготовлений грунт і лягла кіселевщіна.
На цьому тлі обілення якогось спецназу ГРУ – питання вже десятого ступеня важливості.
Всі ці серіали про чергових “скажених”, “спецназів” і що там у них зараз йде ще – лише варіація все на ту ж тему моделі бидло-поведінки. Змінилися тільки декорації. Замість ментів стали солдати. Замість маніяків – терористи. А в іншому все залишилося тим же – крики, ор, істерики, побиття, агресія, погана гра, погані актори, і трупи, трупи, трупи.
Ця проблема не вирішується в ручному режимі. Вона дуже серйозна. Усвідомлення її серйозності, наскільки можна судити, в світі ще немає. Світ ще не стикався з таким. Він тільки починає прозрівати. Тільки починає робити перші кроки в розробці системи, комплексу заходів з протидії використання такого потужного інструменту як телебачення в негативних цілях, якщо воно потрапляє до рук покидькам, які дорвалися до влади – не тільки в Росії, у будь-якій країні.
Україна, зіткнувшись з цією зброєю впритул, всю глибину проблеми, на жаль, поки також не усвідомлює. Заявлені приводи заборони – занадто дріб’язкові. Занадто незначні. А якби Росія не анексувала Крим – що, все це сусло і далі можна було б вкладати в голови свого народу? А сусло тих країн, які не нападали і не нападуть на Україну? Так, такого говномета, як рос-ТВ, не побудовано, мабуть, більше ніде у світі, але американські шоу з тітками, які б’ються в прямому ефірі – не набагато краще. Та ж пропаганда моделі бидло-поведінки. Або Ердоган, який в пику Путіну в Україні зараз вважається другом, і який, схоже, теж почав усвідомлювати всю силу телевізійного та друкованого зомбування. І що тепер – років через п’ять нішу пропаганди агентів НКВД займе пропаганда вартових ісламської революції? Заміна спецназу ГРУ, які мочать проклятих чеченців, на спецназ MIT, який мочить проклятих курдів? Як на мене, таке собі рішення.
Та й саме українське ТБ … Кожен раз, коли я бачу на українських каналах заставки новин з фронту, мене накриває дежа-вю. Використовується рівно той самий шаблон, який був в Росії в заставках новин з Чечні. Причому шаблон вже того часу, коли злам телебачення вже стався, коли моральна складова була відкинута, і воно стало інструментом заробляння грошей на смертях, війні і чорнусі. Напружена музика, нагнітання обстановки, танк, що мчиться, постріл, вибух, солдати на броні, кулеметник стріляє, червоні смуги, червоні плями, напружене обличчя ведучого, напружений погляд … І якщо в колоніальній країні, яка збожеволіла, заробляння телебаченням рейтингів і грошей на смертях своїх колоніальних громадян ще вкладалося в цю збочену логіку, то використання війни визвольної, використання смертей своїх власних солдатів, які захищають твою ж країну від вторгнення для підняття рейтингу і нагнітання чорнухи – незрозуміло вже зовсім.
Заборонити говномет сусіда-агресора, і в цей же самий час набрати звідти інженерів і механіків і почати будувати свій власний за тими ж лекалами – логіка, на мій погляд, ну зовсім вже оригінальна.
Підсумовуючи.
Україна не зможе виграти війну без встановлення інформаційного суверенітету. Це очевидно. Цю аксіому, як і силу телебачення, Володимир Володимирович зрозумів прекрасно. Саме тому в першу чергу, прийшовши до влади, він розгромив НТВ і ОРТ. Саме тому спершу прийшовши в Крим він потягнув туди пересувні ретранслятори на “Газелях”.
Я не знаю, чи вирішується ця проблема технічно. Може бути, необхідно постійно розпорошувати в повітрі алюмінієву фольгу. Може, застосовувати системи РЕБ. Може, ще якось. Не знаю. Але абсолютно очевидно, що силове повернення окупованих територій назад під свій контроль не матиме сенсу без встановлення на цих територіях інформаційного суверенітету та припинення впливу телевізійного зомбування агресора в голови населення. Територія залишається за тим, до кого лояльне населення – це базис. А якість населення цих територій таке, що воно легко піддається зомбуванню.
Ось справжня проблема, яка стоїть зараз перед Україною.
А зовсім не фільми, вироблені після першого січня 2014 року.
До слова, взимку п’ятнадцятого я сидів у Львові в кав’ярні і з дивним почуттям нереальності дивився, як за сусіднім столиком сиділи бійці, які повернулися з АТО, а над їх головами по телевізору йшов все той самий якийсь черговий серіал про пригоди російського спецназу в Чечні. І, що найдивніше, цей оксюморон, схоже, не викликав у цьому ресторанчику відторгнення ні у кого, крім мене. Вже набридло. Уже природно. Уже, значить, відвоювало свій куточок в голові і тут, в “лігві бандерівців”.
Телебачення може бути як найпотужнішою зброєю, так і найпотужнішим освітнім інструментом. Девіз БіБіСі – утворювати, інформувати, розважати. Утворювати – на першому місці. Розважати – на останньому. Причому і розвага часто йде через освіту
Замість “пригод Скаженого” в кафешках повинні бути Discovery Science, National Geographic і Animal Planet. З кожного праски звучати. У прайм-тайм замість побудованих по чорнушним лекалами новин повинен бути Стівен Хокінг. А в “На добраніч малюки” – Митио Каку.
І, безумовно, цей інструмент повинен бути під повним громадським контролем. Свобода слова не має жодного відношення до свободи пропаганди. А вже тим більше людиноненависницької. У найблагополучніших країнах з найменшою кількістю вбивств – найбільш нудне телебачення. Нічого нудніше ТВ Швейцарії я в своєму житті ще не бачив. Думаю, кореляція тут пряма.
Загалом, сусіди, всі, кому з нами не пощастило – женіть цей російський говномет звідусіль, завжди і де тільки можна по всьому периметру. Садіть кожного його навідника, який поливає по квадратах чергами-сюжетами про зґвалтовану мігрантами дівчинку. Женіть ганчірками і закривайте в’їзд в країну всім, хто підносить патрони з “Лайф-ньюз”. Закривайте та департуйте офіс “Раша-Тудей” в повному складі.
Це – зброя. Це факт повинен бути усвідомлений. І система протидії йому в майбутньому повинна бути розроблена.
Юліус Штрайхер не дарма був визнаний винним в Нюрнберзі.
Зробіть головним каналом Діскавері.
І країна сама зміниться за десять років.