Українці дедалі частіше стали скаржитися, що нашим громадянам дістається найважча робота у Польщі. Але при цьому зарплата українців далеко не адекватна витраченим зусиллям. А тривалість робочого дня і трудового тижня взагалі перетворюють для наших співгромадян роботу в Польщі на рабську працю.
Не рятує від відчуття приреченості навіть більша, ніж в Україні, зарплата. Адже вартість життя в Польщі все ж таки відчутно вища, ніж в Україні.
Про реалії польської роботи та зарплати розповіла виданню obezrevatel киянка Валентина.
Дівчина каже, що виїхала зі своєю мамою-пенсіонеркою з Києва ще у березні 2022 року, коли місто було оточене ворожими військами, і столицю щодня активно обстрілювали. Перед від’їздом вони здали своє житло в оренду. І це є одним із факторів, який утримує їх від повернення на батьківщину.
Валентина за освітою соціальний працівник, проте до війни працювала секретарем та діловодом у Києві.
“Робота мені дуже подобалася, спілкування з людьми, колектив у мене був дуже хороший. А у Польщі – кому потрібен секретар з таким рівнем польської? Влаштувалася до супермаркету. Моя зарплата у гривнях десь 32 тис. грн. Для нас це багато, у Києві я заробляла 25 тис. грн. Але вдома зі своєю зарплатою я ще й відкладала, а тут – усе складніше. Немає батьківської дачі, немає такої кількості друзів та знайомих”, – розповідає 32-річна українка.
Від негайного повернення до Києва дівчину утримують кілька причин. Найтрагічніша – загибель хлопця, з яким вона зустрічалася. Він загинув, боронячи Україну. До того ж доведеться виселяти квартирантів, яким здали квартиру в оренду. І, крім того, її мама похилого віку поки що боїться повертатися до Києва.
“Мама читає всі новини і все ще дуже боїться. А взимку ж можуть бути відключення світла знову. Що тоді робити? У мене квартира на дев’ятому поверсі, мамі дуже важко буде пішки підніматиметься. А якщо будуть блекаути, як тоді?” – ставить питання українка.
Загалом Валентина поки що залишається в Польщі, хоча зізнається, що робота в польському супермаркеті дається їй дедалі важче: і з фізичного, і з морального погляду. Все ж таки українці, які досконало не володіють польською мовою, та не володіють спеціальністю, дефіцитною на тамтешньому ринку праці, не можуть розраховувати на рівне працевлаштування з поляками. Працювати доведеться більше, а платитимуть менше. Її робочий день триває до 11 години. І при цьому їм із мамою ледве вистачає її заробітку, щоби скромно жити в Польщі, не дозволяючи собі жодних надмірностей.
Те саме пишуть і інші українські біженці, які організували групу у Facebook, у якій діляться тяготами перебування на чужині. Багато хто також пише, що працювати доводиться по 11-12 годин на день. Причому за весь день можна зробити лише дві паузи максимум по 15 хвилин. При цьому вони мають лише один вихідний на тиждень, та й то його дають не завжди.