Новини світу

Ще одна європейська країна вирішила відмовитися від атомної енергетики

Іспанія вирішила обійтися без атомної енергетики

Іспанський уряд ухвалив план закриття всіх АЕС країни до 2028 року. Експерти вітають це починання, але сумніваються в реалістичності термінів. Чому – з’ясовувала DW.План іспанської влади передбачає поетапне закриття в період з 2023 по 2028 роки всіх нині діючих в країні п’яти атомних електростанцій (АЕС). Ще раніше – в 2020 році – відповідно до рекомендацій Євросоюзу повинні бути закриті сім з 15 електростанцій, що працюють на вугіллі. Вважається, що і ті, і інші повинні поступитися місцем відновлюваної енергетики, головним чином вітряної та сонячної. Природні ресурси для будівництва гідроелектростанцій в Іспанії обмежені. Тим часом за рахунок поновлюваних джерел енергії (ВДЕ) іспанці сьогодні дають лише 38,5% необхідного країні електрики. А тому деякі експерти вважають, що заміна атомних і теплових електростанцій, на які зараз припадає відповідно 22% і 39,5% вироблюваної електроенергії, не зможе здійснитися в намічені терміни. При цьому вони вважають, що в найближчі роки Іспанії знадобитися більше електрики: наприклад, для розвитку енергоємних виробництв або швидко входять в моду електромобілів.

Іспанські побоювання через Чорнобиль

Остання АЕС в Іспанії була побудована в 1988 році в провінції Гвад

алахара, нагадав у розмові з DW представник міністерства екологічних перетворень Іспанії Хосе Мігель Монкада. Тоді ж, за його словами, уряд прийняв рішення більше не зводити подібних об’єктів і з часом повністю відмовитися від атомної енергетики.

Приводом для такого рішення послужила аварія на Чорнобильській АЕС. Крім техногенної катастрофи іспанці побоювалися нападу на атомні станції з боку баскських і міжнародних терористів. Правда, в той час конкретні терміни закриття місцевих АЕС визначені не були.

Нинішнє рішення було прийнято незважаючи на те, що в Іспанії з моменту введення в експлуатацію першої атомної електростанції “Суріта” в 1969 році не було жодної серйозної аварії, пояснив представник міністерства. Найбільшим ПП вважається пожежа на АЕС “Вандельос I” в 1989 році. На щастя, інцидент обійшовся без людських жертв і без викидів радіації. До речі, “Суріта”, як і ще дві старі АЕС, на даний момент вже закриті, оскільки виробили свій ресурс.

Бум альтернативної енергетики в Іспанії

Конкретна альтернатива АЕС – використання вітру і сонця для отримання електроенергії – з’явилася в Іспанії в 90-х роках, продовжив співрозмовник DW. А бум будівництва вітряків і встановлення сонячних батарей припав на середину минулого десятиліття. Він підтримувався дотаціями іспанської влади і Євросоюзу. Розмір допомоги становив від 25-70% вартості установок. Субсидувалася і експлуатація нових об’єктів, враховуючи, що виробляється на них електрику в 7-8 разів дорожче, виробленого на атомних і теплових електростанціях. Виправданням субсидій, пояснює Хосе Мігель Монкада, служила боротьба зі зміною клімату, оскільки відновлювальна енергетика вважається чистою і не веде до викиду в атмосферу вуглекислого газу. Однак будівництво нових об’єктів “зеленої” енергетики різко скоротилося з початком економічної кризи в 2008 році. Певний застій спостерігається в цій сфері досі. Причина – брак фінансування. Доводи скептиків: на ВДЕ треба переходити поступово Дорожнеча альтернативної енергетики (і будівництва, і експлуатації) – основний аргумент експертів, скептично сприйняли новину про закриття АЕС до 2028 року. В їх їх числі, наприклад, радник найбільшої енергокомпанії Endesa Хосе Богас, губернатор Астурії Хав’єр Фернандес і вчений-енергетик Ігнасіо Аралусе.

Співробітник дослідного Центру альтернативної енергетики Даріо Кампос повідомив DW, що компенсувати роботу атомних і частини теплових електростанцій Іспанія зможе лише в тому випадку, якщо потроїть за 10 років число вже наявних сонячних і вітроелектростанцій. Велика кількість установок, що розміщуються в різних регіонах країни, необхідно в зв’язку з тим, що їх робота нестійка – залежить від примх погоди. Тим часом подача електроенергії споживачам повинна бути стабільною, зазначив дослідник.
За його словами, вартість електрики при швидкому і повному переході на ВДЕ може стати недоступною для багатьох іспанців. Вона і зараз не низька – в середньому 95 євро в місяць на сім’ю. При цьому енергетичні компанії постійно вимагають від уряду підвищити тарифи, заявляючи, що їх виробничі потужності, які використовують відновлювану енергію, збиткові. До того ж поки незрозуміло, що робити з величезною кількістю ядерних відходів з підлягають закриттю атомних станцій. З трьох АЕС, після закінчення їхнього терміну, вони відправлені на тимчасове зберігання в Великобританію і Францію, за що з Іспанії стягується солідна плата. Реальний термін відмови Іспанії від АЕС – 2050 рік? Скептично налаштовані експерти хоча і не вірять в терміни, намічені урядом, все ж згодні з необхідністю позбутися атомних і теплових електростанцій. Тим більше що ця необхідність вписується в загальноєвропейський тренд. Однак, за їхніми оцінками, процес відмови від АЕС і вугільних електростанцій, щоб він пройшов безболісно для населення і економіки, повинен займати більше часу – розтягнутися, як мінімум, до 2050 року. Саме за цей час, зазначив Даріо Кампос, реально побудувати власні сховища ядерних відходів і знизити вартість “зеленої” електроенергії. Останнє цілком реально, оскільки ціна відповідного обладнання має тенденцію до зниження. А діючі АЕС і вугільні електростанції слід закривати не поспішаючи, у міру їх надійного заміщення новими, які працюють на альтернативних джерелах – щоб не порушити безперебійне енергопостачання країни, уклав Кампос.
Ольга Степанова