Наприкінці жовтня та листопаді цього року тисячі невеликих землетрусів ознаменували підйом магми вздовж розлому завдовжки 14 км поблизу ісландської геотермальної електростанції. У результаті магма піднялася надзвичайно близько до поверхні й відкрила широкі тріщини, що проходять через невелике ісландське містечко Гріндавік, яке довелося евакуювати.
Про це пише Science Focus.
Приблизно в той самий час, коли багатотисячні рої землетрусів стрясали райони Ісландії, сицилійська гора Етна ефектно вибухнула, викинувши попіл на довколишні міста. Але навіть це ще не все: в інших точках земної кулі продовжують гуркотіти 45 вулканів, зокрема Майон і Таал на Філіппінах, Санта-Марія у Гватемалі, Невадо-дель-Руїс у Колумбії та Кракатау в Індонезії. Причому виверження останнього сталося 2018 року, спричинивши цунамі, яке забрало життя 400 осіб.
Попри те, що вчені очікували виверження магми в Ісландії з дня на день, воно так і не відбулося, тепер дослідники не впевнені, що вона зовсім вивергнеться — цілком імовірно, що магма просто затвердіє під поверхнею. Однак якщо виверження все ж станеться, вчені очікують, що магма буде просочуватися крізь величезні тріщини на поверхню Землі час від часу і затвердіє, утворивши дивовижні конуси.
Викид попелу на Етні ознаменував звичайну роботу вулкана, який раз у раз викидає “невеликі феєрверки”, розкидаючи лаву або викидаючи стовпи попелу високо в атмосферу Землі. Водночас активність решти десятків вулканів по всьому світу наразі відносно незначна і являє собою невеликі вибухи, викиди лави або утворення невеликих потоків попелу і газу.
Фактично, на думку вчених, усі ці вулкани становлять загрозу лише для тих, хто живе на них або поблизу них.
За словами вчених, вулкани вивергаються, коли свіжа магма, що утворюється в мантії нашої планети, досягає поверхні, або виривається назовні шляхом руйнування скельної породи. Статистика свідчить про те, що насправді це відбувається постійно: щорічно по всьому світу вивергається близько 70 вулканів, причому близько 2 з них буквально вивергаються щодня.
Річ у тім, що тектонічні плити розходяться приблизно з тією самою швидкістю, з якою ростуть наші нігті, що дає змогу новій магмі постійно підійматися і живити нові виверження. Існують також так звані зони субдукції, де одна тектонічна плита пірнає під іншу. У міру того як плита занурюється вглиб Землі, вона тане і виділяє магму, що живить вулкани нагорі.
Хоч би яким небезпечним виглядав гуркіт десятків вулканів по всьому світу, вчені зазначають, що загроза сьогодні — не більша, ніж зазвичай.
Утім, деяка небезпека все ж таки присутня. Якщо виверження вулкана в Ісландії все ж станеться і розвиватиметься за тією самою схемою, що й виверження Лакі 1783 року, вилив магми може супроводжуватися величезними викидами отруйного газу.
Минулого цього отруйна хмара поширилася до Європи та східної частини Північної Америки. У результаті виверження вулкана обернулося забрудненням повітря та екстремальними погодними умовами. В іншому, як припускають учені, людству навряд чи варто побоюватися катастрофи, принаймні від вулканів.