Дедалі більше українських біженців працюють і займаються бізнесом у Чехії, що сприятливо позначається на економічних показниках. За перші три місяці 2024 року своїми податками та відрахуваннями вимушені переселенці внесли до державної скарбниці на 2,9 млрд чеських крон (5,06 млрд грн) більше, ніж отримали з неї у вигляді соціальної допомоги та іншої підтримки. Про це пише портал Novinky.
На цей прибуток можна, наприклад, побудувати 10 км автомагістралі, або виплатити всім чеським пенсіонерам разову надбавку 1200 крон (2093 грн).
«Цього року у нас поки що є дані лише за перший квартал. Доходи від діяльності біженців становили 6,4 млрд крон (11,1 млрд грн), а витрати – 3,5 млрд крон (6,1 млрд грн)», – розповіла порталу Novinky Магдалена Клімешова, аналітик Міністерства праці та соціальних справ Чехії.
За її словами, логічно очікувати, що у майбутньому доходи від українських біженців продовжать зростати, а витрати – знижуватись. Тренд простежується досить чітко: у найважчому 2022 році Чехія витратила на підтримку біженців 25 млрд. крон (43,6 млрд грн), а отримала від них 12,6 млрд. крон (21,9 млрд грн). У 2023 році ситуація вирівнялася – 21,6 млрд. витрат (37,6 млрд грн) проти 21 млрд. крон доходів (36,6 млрд грн), а зараз перейшла до зростання.
«Найзначнішою статтею доходів, безперечно, є внески на соціальне забезпечення та медичне страхування, за якими йдуть податок на додану вартість та акцизні збори. Тенденція до зростання доходів за останній квартал є очевидною», – додала Клімешова.
Згідно з офіційними даними, сьогодні в Чехії проживають майже 350 тис. українців із візами тимчасового захисту, з яких третина (118 тис.) мають роботу чи ведуть підприємницьку діяльність. У переважній більшості випадків (90%) йдеться про класичні трудові відносини, за якими держава отримує податкові та соціальні відрахування.
У той час, як доходи від біженців зростають, витрати на них неухильно скорочуються. «Все більше людей переїжджають із екстреного житла, що фінансується державою, в орендовані квартири, за які вони платять самостійно. Гуманітарна допомога тепер спрямована на найвразливіші категорії біженців, тоді як раніше вона розподілялася ширше», – каже Клімешова.
Аналітик Мінпраці також зазначила, що, згідно з опитуванням громадської думки, значна частка чеських громадян суттєво переоцінює фінансову допомогу, яку держава надає українцям.
«Наприклад, гуманітарні посібники коштують чеській скарбниці приблизно 500 млн крон на місяць. Однак 15-20% людей вважають, що держава витрачає на цю допомогу у 30 разів більше», – додала Клімешова.
Незважаючи на позитивну тенденцію, залишається невирішеною ціла низка проблем, які заважають Чехії повністю використати економічний потенціал українських біженців. Зараз багато хто з них працює не за своїми спеціальностями або ж на позиціях, суттєво нижчих за їх кваліфікацію. Це відбувається через мовний бар’єр, а також бюрократичні труднощі з нострифікацією дипломів та підтвердженням кваліфікації. «Дуже часто українці змушені працювати на низькокваліфікованих посадах. Якби вони влаштувалися туди, де мають початковий досвід, вони мали б вищий прибуток і, отже, вносили б більший внесок у державний бюджет. Логіка проста», – каже Клімешова.
Нагадаємо, лише 20 тис. українських біженців з-поміж їхньої загальної кількості у понад 342 тис. зможуть отримати дозвіл на довгострокове проживання замість тимчасового захисту. Про це заявила директорка Консорціуму неурядових організацій Андреа Крхова, пише ukraina.radio.Чеський уряд пропонує розширити можливості перебування українських біженців. Зокрема, вони зможуть отримати дозвіл на довгострокове проживання. Ця можливість стосуватиметься лише тих біженців, які відповідатимуть умовам: мінімальний термін перебування в Чехії з тимчасовим захистом 2 роки; економічна незалежність;
забезпеченість житлом.
До слова, щорічно близько 5000 іноземців отримують чеське громадянство. Більшість із них – українці (майже 50%) та словаки.