Журналісти відзначають кілька помітних провалів російських шпигунів. Зокрема, невдала спроба вбити російського опозиціонера Олексія Навального отрутою “новачок”, недооцінка ЗСУ напередодні повномасштабного вторгнення в Україну та невміння зупинити минулорічний бунт ватажка ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина.
“Росія зрозуміла, що їй потрібні більш чесні звіти від своїх агентів. Керівником “комітетів особливого впливу” Москва призначила Сергія Кирієнка, заступника глави адміністрації Кремля. Вони координують операції проти Заходу, а потім вимірюють їхній ефект”, – пише видання.
Така зміна призвела до того, що російська розвідка стала працювати значно ефективніше. Зокрема, видання відзначає вплив компаній на території країн Заходу стосовно виділення допомоги Україні.
“У січні німецькі експерти опублікували інформацію про ботів, які щодня розповсюджували сотні тисяч німецькомовних дописів у мережі Х з 50 000 облікових записів протягом одного місяця. 12 лютого Франція викрила велику мережу російських сайтів, які поширювали дезінформацію у Франції, Німеччині та Польщі”, – зазначає The Economist.
Видання відзначає покращення якості роботи й інших російських спецслужб. Зараз ФСБ, СВР і ГРУ, зокрема, займаються вербуванням росіян, які виїхали до Європи. Відзначається, що особливо велику небезпеку ці люди несуть для Німеччини, адже кількість російських біженців там значно збільшилася, після санкцій країн Балтії.
Крім того, видання відзначає, що російські спецслужби можуть займатися підготовкою до війни між РФ та НАТО. Серед підходів, крім крадіжки секретної інформації, може бути спроба погіршити стосунки між ЄС та США, підірвати допомогу України та спровокувати конфлікти серед учасників Альянсу.