Імпічмент президента раніше був немислимий, але тепер два президента були відсторонені від посади лише за 21 рік.
По мірі початку процесу в Сенаті, було багато розмов про історичний характер імпічменту Трампа.
Як зазначалося у багатьох статтях, в кінці кінців, це всього лише втретє в історії, коли президент США піддається імпічменту. Але альтернативна сюжетна лінія така: після одного імпічменту за більш ніж 200 років – це вже другий випадок за 21 рік.
Хоча зараз це здається рідкісним і примітним, ми будемо згадувати ці часи як початок епохи, коли імпічмент президента стає рутиною.
Симптом роз’єднаного часу
Вчинки Трампа заслуговують як імпічменту, так і усунення. Його підпорядкування Конституції – саме те, що припускали засновники. Але проблема полягає в тому, що імпічменти президентів Клінтона та Трампа є відображенням поділу країни.
Громадська думка розділена порівну: останні опитування показують, що більше 80% демократів і менше 10% республіканців підтримують зміщення Трампа з поста. Демократи і республіканці ніколи так сильно не захищали своїх діючих президентів, і коли справа доходить до контролю вищої посади, лояльність партії перевершує присягу.
Відображенням роз’єднаного часу також є той факт, що троє з останніх чотирьох президентів втратили підтримку Палати на проміжних виборах в перший термін.
Енергійна опозиція партії влади, що живиться все більш поляризованою політичною обстановкою, привела в рух цей маятник, який формує сучасний Конгрес.
Імпічмент не є історичним
З огляду на зростаюче розділення в США – без сумніву, посилене статус-кво Вашингтона – цілком ймовірно, що поняття “імпічмент” скоро стане нормальним.
Ми вже бачимо ознаки: п’ять з шести останніх президентів зіткнулися з розмовами про імпічмент в Палаті представників. Хоча резолюція проти президента Обами так і не була представлена, йому погрожували цим через його дії в Сирії. Джорджу Бушу-молодшому погрожували імпічментом за вторгнення в Ірак. І до виборів 2016 республіканці вже працювали над стратегією залучення до відповідальності Хілларі Клінтон.
Імпічмент – просто подих в кінці довгого списку злодіянь Трампа під час виконання службових обов’язків.
Тривожні наслідки
Ця тенденція повинна викликати тривогу. Імпічмент був розроблений, щоб бути останнім засобом. Коли він перетворюється в ще один вузькопартійний інструмент, він втрачає сенс – і завдає шкоди всій країні. Кінцевим результатом буде система, в якій чинні президенти з обох сторін (демократів і республіканців) зможуть діяти безкарно.
Імпічмент Трампа є ознакою нової політичної ери, в якій імпічмент президента стане звичайним явищем.
Майкл Гордон – стратег-демократ, колишній прес-секретар Міністерства юстиції та керівник групи стратегічних комунікацій Group Gordon.