В американському штаті Вірджинія жінка купила скляну вазу за 3,99 долара у комісійному магазині. Вона навіть не підозрювала, що це рідкісний і цінний предмет з італійського скла, завдяки чому вазу вдалося продати на аукціоні за понад 100 000 доларів.
Про це розповів New York Times.
Коли в червні Джессіка Вінсент зайшла в комісійний магазин Goodwill в окрузі Ганновер, її увагу привернула скляна ваза з червоними та зеленими завитками. Вона помітила маленьку літеру «М» унизу, яка, на її думку, означала Мурано, острів біля Венеції та історичну батьківщину італійського скляного посуду.
У жінки з’явилося відчуття, що ця ваза може бути чогось варта.
«У мене було відчуття, що це може бути виріб за 1000 або 2000 доларів, але я навіть не мала уявлення, наскільки він насправді цінний, доки я не провела трохи більше досліджень», — розповіла 43-річна Вінсент.
Ціни на вазі не було. Вінсент сказала собі, що готова заплатити за неї не більш як 9 доларів. Коли вона підійшла на касу, то почула ціну в 3,99 долара.
Повернувшись додому з покупкою, жінка лазила групами Facebook, щоб дізнатися більше про вазу. Деякі учасники сказали їй, що виглядає так, ніби вазу спроєктував відомий італійський архітектор Карло Скарпа.
Жінці порадили звернутися до аукціонного дому Wright. Коли вона надіслала туди фотографії вази, президент аукціонного дому Річард Райт зателефонував їй майже відразу.
Зрештою вазу віддали з молотка за 107 100 доларів невідомому приватному колекціонеру мистецтва в Європі. Приблизно 83,5 тисячі доларів дісталося Вінсент, а близько 23,6 тисячі доларів — аукціонному дому.
Фахівці визначили, що виріб є частиною серії Pennellate, розробленої Карлом Скарпою в 1940-х роках. Незрозуміло, скільки ваз такого типу було виготовлено. Найбільше експертів вразив незайманий стан скла: якби на вазі були хоч маленькі тріщини, її не вдалося б продати дорожче за 10 тисяч доларів, переконані в аукціонному домі.
Досі незрозуміло, як рідкісна ваза з італійського скла потрапила до комісійного магазину.
Вінсент розповіла, що вона відвідувала комісійні магазини з матір’ю з дитинства і з роками «розвинула око на приховані скарби». Раніше вона вже купувала речі за кілька доларів, наприклад, різьблення по дереву з Балі та літографії Берта Ґроделя, які насправді коштували кілька тисяч доларів.