Україна і НАТО оновили меморандум про спільну роботу над технологічними проектами.
Україна підписала з Агенцією НАТО із зв’язку та інформації оновлений Меморандум про продовження спільної роботи над технологічними проектами. Як повідомляється на сайті Альянсу, меморандум підписали посол України Наталія Галібаренко і генеральний менеджер агенції НАТО Людвіг Декамп підписали оновлений меморандум, інформують Економічні Новини з посиланням на УНІАН.
“Впродовж декількох років ми успішно працюємо з Україною, забезпечуючи ключові ресурси і обмінюємося знаннями. У рамках цієї оновленої угоди ми поглиблюватимемо нашу співпрацю з Україною, щоб підтримувати її у модернізації інформаційних технологій та комунікаційних послуг, одночасно визначаючи напрямки, де може знадобитися підготовка українського персоналу. Наші експерти готові продовжувати це важливе партнерство”, – заявив Декамп.
У зв’язку з цим сказано, що відносини між НАТО і Україною почалися на початку 1990-х років. Співпраця впродовж часу поглибилася і стала взаємовигідною. Україна активно робить внески в операції і місії, очолювані Альянсом.
Крім того, з того часу, як у 2015 році Наглядова рада Агенції схвалила першу угоду, Україні постійно надавалася підтримка у технологічних питаннях, і головним чином завдяки Цільовому (трастовому) фонду НАТО-Україна з питань командування, контролю, зв’язку та комп’ютерів.
“Підписаний сьогодні Меморандум продовжує нашу співпрацю, започатковану у 2015 році. За підтримки НАТО ми плануємо ще більше впроваджувати сучасні інформаційні технології та сервіси в систему командування і управління Збройними Силами України”, – заявила Галібаренко.
Так, проекти включають постачання Україні захищених засобів зв’язку, що досі відбуваєтсья, починаючи з 2018 року. Разом з тим, відповідно до угоди, була створена програма регіональної безпеки повітряного простору для забезпечення раннього сповіщення та координації загроз у повітряному просторі.
Ця система включає інтегровану систему IP-телефонії та забезпечує операторів інструментами, які допомагають їм взаємодіяти за допомогою чату, географічних покажчиків та виділення траєкторії повітряних суден. Відповідні підрозділи підключаються через спеціальну мережу, не під’єднану до Інтернету. Програма регіональної безпеки повітряного простору дозволяє обмінюватися аерофотознімками з радарів та підтримувати пряму координацію між операторами.