У Литві українці, які не володіють мовою, можуть працевлаштуватися на підприємства, де потрібно виконувати фізичну роботу. Так, це можуть бути підприємства харчової промисловості, наприклад, з виробництва м’ясної продукції, а також в автомобільній галузі.
Зокрема у Литві роботу вже знайшли понад 25 тис. українців із тимчасовим захистом, про це в коментарі «РБК-Україна» розповіла керівниця міжнародної рекрутації Міграційної платформи EWL Маргарита Нестеренко.
«В Литві багато м’ясних підприємств, які працюють не лише на внутрішній ринок, але й на експорт, наприклад, до сусідніх України й Польщі. Тому часто потрібні працівники на ці заводи. Ця робота переважно пов’язана з пакуванням готової продукції, а не з сирим м’ясом, оскільки підприємства сучасні й автоматизовані», – розповідає Маргарита Нестеренко.
Також є вакансії для іноземців на підприємствах із виробництва алкогольних напоїв, морозива, на підприємствах автомобільної галузі.
Зокрема, на підприємствах, де виробляють комплектувальні для автомобілів, як-от електронні кабелі, зарплата стартує від 750 євро нетто, тобто «на руки» (30 тис. грн). А з урахуванням премій і бонусів у середньому зарплата може сягати 1 000-1 300 євро нетто (40,3-52 тис. грн).
Мінімальна зарплата в Литві – 840 євро брутто (до відрахування податків), приблизно 34 тис. грн. У Польщі мінімальна зарплата від липня 2023 року становить 796 євро брутто (32 тис. грн).
Статус тимчасового захисту в Литві можуть отримати громадяни України, які вперше приїхали до Литви у зв’язку з початком воєнних дій на території України (після 24 лютого 2022 року). Подати заявку на отримання тимчасового захисту можна заздалегідь та дистанційно на сайті Литовського Департаменту міграції. Після цього установа видасть карту реєстрації, на підставі якої громадянин України зможе працевлаштуватися.
«Важливим нюансом є те, що такий статус може отримати громадянин України, який проживав на момент повномасштабного вторгнення в Україні і не має статусу тимчасового захисту та актуальної посвідки на проживання чи віз в інших країнах ЄС», – наголосила Нестеренко.
Проте є альтернативний варіант – отримати посвідку на проживання в Литві з гуманітарних причин. Її може отримати українець, який не перебував в Україні на початок повномасштабного вторгнення, але не може повернутися додому.
Наявність статусу тимчасового захисту або посвідки відкриває для громадян України вільний доступ до литовського ринку праці. Литовські роботодавці заохочують українців до праці різними бонусами. Наприклад, преміями, пропонують безкоштовне харчування.
«Литва є також є однією з небагатьох країн ЄС, яка надає житло для працівників безкоштовно. Це дозволяє українцям значно зекономити на витратах порівняно з країнами Західної Європи. Хоч середня зарплата в Литві менша за виплати у країнах із заможнішою економікою, але грошові заохочення з боку і роботодавців, і держави дозволяють українцям заробити більше», – пояснює експертка.
До слова, більшість, а саме 77% жителів Литви, останнім часом стикалися з мігрантами з третіх країн, і в основному це були біженці з України. При цьому їх литовці оцінюють найкраще. Такі дані опитування, яке Sprinter провів на замовлення Вільнюського офісу Міжнародної організації міграції, пише madeinvilnius.lt.
Половина (49%) респондентів вважає: після війни у Литві можуть залишитися ті українці, які вивчили мову та знайшли роботу. 36% не проти, щоб українці залишилися, якщо вони цього хочуть, а 10% вважають, що біженці мають залишити Литву.