Десятиліттями вчені попереджають про те, що планета невблаганно нагрівається, а людству необхідно негайно знизити кількість викидів парникових газів. Проте з 2006 року вчені спостерігають за збільшенням метану, що вловлює тепло в атмосфері Землі, — його кількість лячно швидко зростає, що вельми насторожує вчених.
Про це пише Science Alert.
За словами професора наук про Землю Лондонського Королівського університету Голловея Юана Нісбета, імовірно, таке стрімке зростання викидів метану зумовлене біологічними факторами, а зовсім не спалюванням викопного палива. Водночас дослідник зазначає, що такі показники, по суті, можуть бути простою мінливістю — результатом природних кліматичних циклів, таких як Ель-Ніньйо. Утім, існує й більш тривожний сценарій: це зростання метану в атмосфері Землі пов’язане з початком великого переходу клімату планети.
Річ у тім, що щось подібне вже спостерігалося раніше, коли раптові викиди метану були “провісниками” переходів від холодних льодовикових періодів до теплого міжльодовикового клімату. Відомо, що до індустріального періоду вміст метану в повітрі становив 0,7 частини на мільйон (ppm), зараз це значення перевищує 1,9 ppm і продовжує швидко зростати.
Нісбет зазначає, що приблизно три п’ятих усіх викидів припадає на використання викопного палива, сільське господарство, звалища та відходи. Однак інша частина надходить із природних джерел, особливо через гниття рослинності в тропічних і північних водно-болотних угіддях.
Дослідники зазначають, що саме метан є рушійною силою, а також посланцем кліматичних змін. Досі вчені не знають достеменно, чому рівень парникового газу в атмосфері Землі зростає настільки швидко, проте модель зростання з кінця 2006 року вельми порівнянна з поведінкою метану під час великих кліматичних змін Землі в далекому минулому.
Рівень атмосферного метану збільшувався в 19 і 20 століттях, але до кінця 1990-х стабілізувався. Дослідники знають, що це зростання було викликане спалюванням викопного палива, особливо з газових родовищ і вугільних шахт.
Однак у 2006 році вчені помітили неймовірний стрибок. Ще більш несподіваним стало те, що ще через 5 років темпи зростання метану в атмосфері Землі знову збільшилися. Протягом 2020-х знову відбулося прискорення.
Нісбет вважає, що сьогоднішнє прискорення, мабуть, зумовлене викидами з водно-болотних угідь, особливо поблизу екватора. Крім того, причиною можуть стати Канада і Сибір. Припускають, що зміни клімату зробили водно-болотні угіддя вологішими й більшими, а підвищення температури пригнітило ріст рослин, у результаті кількість метану різко зросла.
Професор Нісбет зазначає, що за останні кілька мільйонів років клімат Землі неодноразово змінювався між тривалими холодними льодовиковими періодами, коли крижані щити вкривали північну Європу і Канаду, і коротшими теплими періодами.
При цьому різке зростання концентрації метану в земній атмосфері щоразу було провісником цих великих подій, що викликають потепління клімату. З кожним переходом від льодовикового до міжльодовикового клімату відбувалося раптове різке підвищення вмісту метану в атмосфері, ймовірно, через розширення тропічних водно-болотних угідь.
Вчені зазначають, що ці глобальні кліматичні перевороти, також відомі як “завершення”. У кожного є римська цифра, починаючи від Завершення IX, що сталося близько 800 000 років тому, до Завершення IA, яке поклало початок сучасному клімату менше ніж 12 000 років тому.
Зазначимо, що для “повного завершення”, як правило, потрібно кілька тисяч років. Однак більшість із них розвивалися за одним сценарієм:
Невпинне зростання кількості метану в атмосфері Землі з 2006 року можна порівняти із записами метану в перші роки різких фаз минулих подій припинення. У вчених уже є безліч доказів того, що земний клімат невблаганно змінюється, наприклад: течії в Атлантичному океані сповільнюються, регіони з тропічним кліматом розширюються, крайня північ і південь швидко нагріваються, спека в океані б’є всі можливі рекорди, а екстремальні хвилі тепла раз у раз обрушуються на планету.
У минулому нашої планети подібні зміни означали виведення Землі зі стабільного клімату льодовикового періоду в теплі міжльодовикові періоди. Однак проблема полягає в тому, що ми вже перебуваємо в теплому міжльодовиковому періоді, а тому так складно уявити, що на нас може чекати далі.
Дослідники зазначають, що їм ще багато чого належить дізнатися, проте дані, які є сьогодні, виглядають вельми тривожно.