Польща пообіцяла Україні допомогти в репатріації чоловіків, які підлягають призову. Окрім етичних міркувань, цей крок може мати ще й значний негативний вплив на польську економіку. Про це пише Forbes.
Якщо тисячі громадян України, які проживають у Польщі, будуть змушені залишити роботу й піти в армію, це суттєво вдарить по економіці країни, зазначає видання. Крім того, зростають побоювання, що значна кількість українців намагатиметься залишити Польщу, щоб уникнути військової служби.
За даними журналістів, порятунок від війни у Польщі знайшли понад мільйон українців. Майже 371 тисяча з них – це чоловіки призовного віку, які за законом можуть бути призвані в армію під час війни. Наразі немає достовірної статистики, скільки з них мають реальні підстави для відстрочки від мобілізації.
Більшість українських громадян, які приїхали до Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії, отримали там тимчасовий захист. Цей статус дозволяє їм працювати й отримувати державні послуги навіть за відсутності дійсного посвідчення особи. Це положення впроваджено до 30 червня цього року, і поки що невідомо, чи продовжить уряд Польщі його дію.
У такій ситуації Польща може втратити частину робочої сили, яку отримала її економіка після приїзду українських біженців. Разом з чоловіками, країну можуть покинути і члени їхніх сімей. А ті, хто за якихось причин не зможе виїхати, поповнить лави нелегалів або перейде в тіньовий сектор економіки.
Угода про спрощення виконання судових рішень в обох країнах, підписана Варшавою та Києвом, означає, що заочні судові вироки ухилянтам, винесені в Україні, будуть виконуватися в Польщі.
«Якщо це станеться у великих масштабах, може відбутися масовий виїзд українських громадян призовного віку з Польщі», – зазначив Андрій Арканюк, фахівець із легалізації зайнятості в агентстві з працевлаштування Contrain Group.
За даними Агентства ООН у справах біженців, внесок українських біженців у ВВП Польщі у 2023 році становив 0,7-1,1%, а у довгостроковій перспективі може зрости до 0,9-1,35%. При цьому доходи сектору державного управління Польщі зросли на 2,5-3,4 млрд доларів 2022 року й на 3,6-4,9 млрд доларів 2023 року. Це сталося завдяки збільшенню фонду заробітної плати, зростанню приватного споживання і припливу іноземного капіталу. При цьому державні витрати на біженців становили 3,75 млрд доларів у перший рік війни і лише 1,25 млрд доларів минулого року.
До того ж багато українських біженців віддають перевагу власному бізнесу. 2023 року майже 10% від загальної кількості стартапів у Польщі зареєстрували саме українські біженці, при цьому переважна їх більшість працює в сфері будівництва, інформаційних, комунікаційних та інших послуг. Така тенденція мала б довгострокові перспективи для розвитку польської економіки, але тепер ситуація стає важкопрогнозованою.
Крім негативного впливу на економіку, обіцянки польського уряду викликали дебати щодо етичності такого рішення. Так, про неприйнятність репатріації осіб, яким офіційно надано прихисток, вже заявили уряди Німеччини і Естонії.
Голова МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що Україна має «взяти на себе ініціативу», щоб створити механізм реалізації угоди щодо виконання судових рішень та репатріації, оскільки для Польщі це «етично двозначно».