Сербія співпрацює з найманцями ПВК Вагнер, щоб контрабандою переправляти зброю та військову форму в Косово
Ця секретна операція покликана для закладання основи майбутньої анексії території країни Сербією.
Про це заявила президентка Косова Вйоса Османі в інтервʼю The Telegraph, пишуть Економічні новини з посиланням на НВ.
«Вони привозять зброю та форму, але формально не є частиною сербської армії. Сербія хоче досягти своїх цілей, не називаючи це військовою операцією», — розповіла Османі.
За її словами, така підготовка Сербії схожа на анексію Росією Криму в 2014 році, коли російські солдати в уніформі без будь-яких знаків розрізнення, яких називають «маленькими зеленими чоловічками», підготували шлях для відділення півострова від України.
Метою сербів є «підготувка ситуації для можливої анексії — не через традиційну військову операцію, а через гібридний вид атаки», стверджує президентка Косова.
За інформацією, таємна операція з контрабандою зброї для потенційної анексії здійснювалася щонайменше шість місяців. За словами Османі, намір «точно» такий самий, як той, який використовував Володимир Путін у Криму дев’ять років тому.
«Є чіткі докази того, що сербські воєнізовані групи планували та організовували це разом з Вагнером. Скільки їх було на кордоні чи всередині (на території Косова), це питання, яке ще розслідується», — додала політикиня.
Османі зазначила, що вагнерівці та серби будують окопи і барикади по-воєнному, так, як би вони могли б використовувати їх для потенційної боротьби.
Сербія заперечує, що найманці з групи Вагнера брали будь-яку участь у протистоянні з Косово.
Витоки конфлікту між Сербією та Косово
Після війни 1998−1999 років, коли сербська влада розгорнула репресії та чистки проти косовської албанської етнічної більшості і в конфлікт втрутилося НАТО, край перейшов під контроль ООН. Через десять років косовські албанці проголосили незалежність від Сербії, проте остання, як і низка інших країн світу, не визнала суверенітет Косова.
З того часу в регіоні базується контингент миротворців НАТО, який нині налічує близько 4 тис. військових, а Європейський Союз є посередником у процесі нормалізації відносин між Белградом і Пріштиною. Обидві столиці прагнуть набути членства в ЄС. Але іноді в 1,8-мільйонному Косово, де 92% населення становлять албанці, а 6% – серби, спалахують конфлікти.