Візит Путіна до Північної Кореї Пхеньян анонсував ще наприкінці січня, одразу після візиту міністерки закордонних справ КНДР до Москви в середині січня. Проте точних дат сторони не називають.
Вже кілька днів поспіль на Заході всі тільки й говорять про збочену історичну лекцію воєнного злочинця Путіна, яку він прочитав вже колишньому ведучому Fox News Такеру Карлсону, який відкрито підтримує Дональда Трампа. Інтервʼю, яке, вочевидь, задумувалося Кремлем, як піар Путіна всередині Росії перед його президентськими “виборами” 17 березня, та донесення певних меседжів саме до американського виборця Трампа, не виконало поставлених задач. Навряд чи консервативні прихильники 45-го президента зрозуміють 2-годинну лекцію про те, чому України “не існує”. Але, на жаль, вони точно почули заклики про начебто готовність Росії до переговорів, мовляв, треба лише припинити поставки Україні зброї.
Проте, не встиг Такер Карлсон повернутися з Москви до США, як Дональд Трамп зробив чергову скандальну заяву. На мітингу в Південній Кароліні він згадав, як за часів свого президентства погрожував заохотити Росію напасти на одного з європейських членів НАТО, щоб ті збільшили свої оборонні витрати. В Білому домі вже відреагували, заявивши, що “заохочення вторгнення в країни наших найближчих союзників з боку кривавих режимів є жахливим і ненормальним, це ставить під загрозу американську національну безпеку, глобальну стабільність і нашу економіку всередині країни”.
Ця заява прозвучала на тлі погроз із боку Північної Кореї: Кім Чен Ин відмовився від будь-яких мирних перемовин із Сеулом, погрожуючи окупувати Південну Корею. КНДР вже давно надає Росії збройну підтримку для продовження війни проти України. А найближчим часом Путін може поїхати до Пхеньяна для зустрічі з Кім Чен Ином. Вочевидь, Трамп не розуміє, що таким чином заохочує того ж Путіна надати КНДР таку військову підтримку, яка зробить можливою атаку проти Сеула. А США мають прямі військові зобовʼязання щодо захисту Південної Кореї.
Яких негативних наслідків нам очікувати від майбутнього візиту Путіна до Північної Кореї? Навіщо він взагалі туди їде? Та, чи обмежиться Путін лише відвідинами КНДР? Читайте про це в тексті експертів програми російських і білоруських студій Ради зовнішньої політики “Українська призма” Ярослава Чорногора та Анатолія Черниша спеціально для ТСН.ua.
Контакти між Москвою та Пхеньяном значно активізувалися на фоні повномасштабного вторгнення Росії в Україну. І це не викликає особливого здивування, адже північнокорейський диктатор Кім Чен Ин є одним із найбільших прихильників агресивної політики Росії й ідеологічним партнером для Путіна. В умовах росту міжнародної ізоляції і проблем на фронті, Кремль змушений шукати тих, хто допоможе зберегти їм залишки міжнародного авторитету (і допомогти озброєнням, звісно), і ідея звернути погляд на “старого” далекосхідного партнера видається чудовим варіантом. Після зустрічі Путіна з Кім Чен Ином на космодромі “Східний” (в Амурській області, недалеко від Північної Кореї, щоб Кім Чен Ин зміг дістатися туди своїм бронепоїздом – ред.) 13 вересня 2023 року, яка привернула значну увагу міжнародної спільноти, візит-відповідь російського диктатора до Північної Кореї стає питанням часу.
Сама ця зустріч була частиною тривалого турне корейського диктатора російським Далеким Сходом, під час якого він також відвідав Комсомольськ-на-Амурі, де оглянув завод, на якому виробляються російські винищувачі Су-35 та Су-57, а також Владивосток та аеродром Кневичі, де базується російська стратегічна авіація. Кім Чен Ин виявив значну зацікавленість у російських військових розробках.
Зустріч із Путіним не відзначилася підписанням особливих домовленостей, проте була доволі помпезною та показовою, так як диктатори хотіли привселюдно показати “міцність та перспективність” дружби між їхніми країнами. Кім Чен Ин відверто підтримав агресивну війну Путіна та висловив свою думку щодо “несправедливості” світового порядку, і відзначив роль Росії у боротьбі за “правильне” майбутнє міжнародної спільноти. Варто відзначити, що в рамках цієї зустрічі обидва диктатори з високою вірогідністю уклали непублічні домовленості щодо поставок північнокорейського озброєння та боєприпасів до Росії в обмін на технологічну та гуманітарну підтримку КНДР із бору РФ. Ця зустріч поклала початок ще більш активній взаємодії між обома диктатурами.
Особливим 2023 рік був ще й тим, що КНДР та Росія відзначали 75-річчя встановлення дипломатичних відносин. Із цього приводу 12 жовтня Пхеньян відвідав російський міністр закордонних справ Сергій Лавров. Під час свого візиту він зустрівся зі своєю візаві Цой Сон Хі, з якою обговорив загальні питання співробітництва між РФ та КНДР. Вже 15 січня 2024 року Цой Сон Хі прибула з візитом-відповіддю до Москви, де також зустрілася з Лавровим та підтвердила готовність Північної Кореї розвивати відносини з Росією ще більше. Після цієї поїздки міністерки закордонних справ КНДР почали з’являтися перші повідомлення про можливий візит Путіна до Пхеньяну. Про це, зокрема, заявили представники самої КНДР. Варто зазначити, що останній раз Путін відвідав Північну Корею майже 24 роки тому, влітку 2000 року, під час початку своєї кар’єри диктатора. Тому повторний візит може мати особливе значення для обох авторитарних держав.
Особливе значення візиту може полягати в наступних факторах.
По-перше, Москва та Пхеньян очевидно будуть прямувати до більшого ідеологічного та політичного зближення на фоні зростання нестабільності міжнародної системи та взаємних негативних поглядів на держави Заходу. Північна Корея залишатиметься важливим ідеологічним союзником для Кремля, особливо з огляду на те, що Росія намагається перенести російсько-українську війну в дискурс глобального протистояння з Заходом. Безумовна підтримка Пхеньяном російської агресії дуже сильно грає на руку Кремлю, а сама Північна Корея також потребує ідеологічного союзника, щоб побороти власну міжнародну ізоляцію й мати можливість більш впевнено проводити власну агресивну політику. Конкурентом Росії у цьому плані, як не дивно, є КНР, яка теж має істотні важелі впливу на КНДР у вигляді гуманітарної підтримки та торгівлі. До того ж, Китай зацікавлений зберігати більший контроль над Пхеньяном, щоб потенційно стримувати агресивні випади КНДР, які можуть призвести до загострення нестабільності на Корейському півострові. Нова неконтрольована війна поблизу китайської території навряд чи буде вигідна Пекіну. З іншого боку, своєю більш агресивною, порівняно з Пекіном, зовнішньою політикою, Москва є привабливішою для Пхеньяна, а подальше нарощування політичної комунікації сприятиме нагнітанню антизахідного дискурсу загалом.
По – друге, Росія захоче й надалі нарощувати поставки різного роду зброї та амуніції з Північної Кореї. Наразі вже існують підтвердження американської влади та українського уряду, що Росія використовує зброю КНДР у своїй агресії проти України. Під час масованого ракетного обстрілу України 2 січня, одна з ракет, якою росіяни атакували Харків, була ракетою малою дальності, виробленою в КНДР, що підтвердила експертиза. Також надходить багато інформації про використання Росією північнокорейських снарядів, які КНДР поставляє у великій кількості. Тобто, РФ і КНДР вже мають непублічні домовленості про поставки зброї, а під час майбутнього візиту Путіна питання додаткових поставок, швидше за все, буде на порядку денному.
Як не дивно, передача зброї Росії також може бути вигідна для Пхеньяна. Це дозволяє КНДР випробувати зброю безпосередньо на полі бою під час використання росіянами, виявити переваги та недоліки, й зробити відповідні висновки щодо її покращення. Також Пхеньян потенційно може отримувати від Росії нові технології для розвитку свого ВПК. Це важливо, бо КНДР продовжує нарощувати зусилля з розвитку власної армії та бере курс на ще більш агресивну зовнішню політику, тепер вже відкидаючи можливості “мирного возз’єднання” з Республікою Корея. В першу чергу, КНДР виявляє інтерес до розробок Росії в аерокосмічній галузі, бо прагне підвищити ефективність своїх балістичних, у тому числі аеробалістичних ракет.
Зрештою, росія може потенційно допомогти з вирішенням економічних та гуманітарних проблем всередині КНДР. Північна Корея знаходиться у стані перманентної економічної та гуманітарної кризи через міжнародну ізоляцію і потребує постійної допомоги від своїх партнерів. У цій сфері наразі тримає лідерство Китай, однак росія також має істотні можливості “протягнути руку допомоги” Пхеньяну. Вірогідно, під час майбутнього візиту Путіна, значна увага буде привернута і до цього питання, зокрема можуть бути укладені додаткові домовленості щодо економічного та технологічного співробітництва, поставок природних ресурсів та продовольства. Враховуючи скрутний стан економічних контактів між Росією та КНДР у минулому, нові економічні домовленості можуть бути дуже в нагоді Пхеньяну.
Варто зазначити, що поїздка Путіна в КНДР може мати ще більше значення особисто для російського диктатора. Зокрема, цей візит, якщо він відбудеться найближчим часом, міг би бути великим плюсом у “передвиборчій кампанії” Путіна. Останні місяці він значно активізував міжнародну діяльність, здійснивши візити до низки держав, зокрема ОАЕ та Саудівської Аравії. Візит до КНДР міг би посприяти іміджу Путіна як активного та ініціативного “лідера” в зовнішній політиці, який нібито намагається популяризувати Росію та шукати “нових союзників” у кризовий час.
У цьому контексті також цілком вірогідним є те, що Путін може не обмежитися відвідуванням лише Північної Кореї. “Турне” по азійським державам-партнерам Росії може сприяти зусиллям РФ щодо подолання міжнародної ізоляції і підвищити видимість кремлівського режиму на міжнародній арені. Серед пріоритетних держав “турне”, крім КНДР, обов’язково були б КНР, В’єтнам та можливо Індія. Така поїздка могла б бути важливою ще й підвищенням авторитету Росії у БРІКС, до якого якраз і входять Індія та Китай. У 2024 році Росія якраз головує в цьому об’єднанні, тому для Кремля вкрай важливо показати свою ініціативність та готовність бачити подальше майбутнє БРІКС. Зокрема, Путін також може використати цей візит і для більшого просування своїх наративів щодо російсько-української війни, бо Індія та В’єтнам займають суперечливу, як вони вважають прагматичну, позицію щодо війни Росії проти України.
Загалом, можливий візит Путіна до КНДР може бути не лише дзеркальним політичним кроком на приїзд північнокорейського диктатора до Росії, а й важливим елементом зміцнення співпраці двох диктатур. Найбільш суттєвим питанням, яке може негативно впливати на російсько-українську війну в цьому контексті є можливість збільшення військових обмінів між Росією та КНДР, та додаткових поставок північнокорейської зброї до армії РФ. Існує певна вірогідність, що Путін не обмежиться відвідуванням лише Північної Кореї, а й здійснить одночасні візити до Китаю, Індії та інших держав Азії, що може бути дуже важливим для підвищення авторитету Росії серед інших держав та боротьби з міжнародною ізоляцією.