Новини світу

Китай прискорив будівництво потужного десантного корабля

Китай будує найбільший десантний корабель у світі.

Китай прискорив будівництво десантного корабля класу 076 на острові Чаншін біля Шанхаю. Новий військовий корабель, відомий як клас “Юньнань”, може бути спущений на воду вже у 2025 році та може вважатися одним із найбільших у світі, що стурбувало США та інші країни, інформує РБК-Україна.

Видання зауважило, що в той час, як Китай будує один з найбільших у світі військових кораблів у коротший термін, США та європейські країни витрачають час на модернізацію старих фрегатів або есмінців. Журналісти наводять дані військово-морської розвідки США. Згідно з ними загальна потужність кораблебудування Китаю наразі більш ніж у 632 рази перевищує американську. Примітно те, що Пекін також може залучити десятки додаткових верфей для збільшення темпів будівництва.

За останні 10 років Китай більш ніж удвічі збільшив свій флот есмінців з керованими ракетами – до 42 одиниць, а також спустив на воду 23 нових есмінців. Видання зазначає, що США за той самий період побудували лише 11. З 2017 року Китай побудував 8 ракетних крейсерів, у той час, як США – жодного. Журналісти припустили, що це й викликає в американських чиновників найбільші занепокоєння.

Цей значний військово-морський виробничий потенціал КНР підтримується ще більшим сектором цивільного суднобудування. У матеріалі зазначається, що у 1999 році на китайські верфі припадало лише 5% світового тоннажу торгових суден щороку, тоді як зараз ця частка становить понад 50%. У 2023 році китайські верфі залучили майже 60% нових замовлень на торгові судна. Це, як зауважили в Reuters, різко контрастує з темпами будівництва у США, які щороку виробляють лише 15-25 нових торговельних суден, що становить менш як 5% від загальної кількості у світі.

Швидкість будівництва китайського флоту та зростання його чисельності, що вже перевищує флот США за кількістю кораблів, викликають стурбованість західних партнерів. Зокрема, зростає занепокоєння через можливу загрозу конфлікту навколо Тайваню.

Гелена Деревянко