Від суботи, 10 лютого, Сенат йде на двотижневу перерву. Це означає, що питання подальшої збройної підтримки України з боку США залишається в підвішеному стані до кінця лютого, а, можливо, й навіть до президентських виборів в Америці в листопаді цього року.
Доля збройної та фінансової допомоги Україні з боку США на понад $60 млрд на 2024 рік стає ще більш невизначеною та примарною. Через заблоковану республіканцями й особисто Дональдом Трампом, який, швидше за все, буде номінований кандидатом у президенти від Республіканської партії на виборах у листопаді, роботу Конгресу, законодавці не можуть ухвалити ні власний федеральний бюджет, ні допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню. Й світла в кінці тунелю не видно.
У середу, 7 лютого, Сенат має голосувати за компромісний двопартійний законопроєкт на $118 млрд, який поєднує найжорсткіші (за словами як деяких республіканців, так і більшості демократів) заходи, спрямовані на посилення безпеки на кордоні з Мексикою, та допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню. Проте, судячи з численних коментарів як республіканців у Конгресі, так і спікера Палати представників Майка Джонсона й особисто Дональда Трампа, цей законопроєкт або не ухвалять, або взагалі не винесуть не голосування.
Це підтвердив і Джо Байден у зверненні до Конгресу у вівторок, 6 лютого, підкресливши, що годинник цокає: “Усе вказує на те, що цей законопроєкт навіть не буде винесений на розгляд Сенату. Чому? З простої причини: Дональд Трамп. Підтримати цей законопроєкт – означає протистояти Путіну. Перешкоджати йому – означає грати йому на руку”. Добре, що президент Байден, нарешті, прямо про це сказав, хоч і з запізненням. Проте, схоже, що Трампу на це чхати. Цілком вірогідно, що подальша підтримка України може бути на паузі аж до президентських виборів у США в листопаді. Але судові рішення, які можуть усунути Трампа від балотування за підбурювання до штурму Капітолію (і, по суті, до держперевороту) 6 січня 2021 року, можуть все змінити. Й перша ластівка вже є.
За словами командувача Сухопутних військ ЗСУ Олександра Сирського, який днями побував на наших позиціях на Куп’янському напрямку, на всіх ділянках фронту точаться важкі бої, оперативна обстановка залишається напруженою. Ні для кого не секрет, що на тлі браку західної збройної допомоги, вже кілька місяців українські війська змушені економити боєприпаси, вистрілюючи лише по 2 тис. снарядів на день. Тим часом ворог – десь по 30 тис. Але, як зазначив начальник пресслужби оперативно-стратегічного угруповання військ “Хортиця” Ілля Євлаш, раніше росіяни вистрілювали по 60 тис., що каже про снарядний “голод” й у них.
Проте, по всій лінії фронту окупанти переважають у живій силі, снарядах і техніці. Захід про це прекрасно знає. Ще минулої весни Україна інформувала партнерів, що нам треба 7 млн боєприпасів на рік. Проте стало лише гірше. Західні демократичні країни не змогли збільшити об’єми військового виробництва. Лише цього року всі європейські країни-члени НАТО разом вироблять 1,4 млн артилерійських боєприпасів. При цьому обіцяний Євросоюзом 1 млн снарядів до березня Україна не отримає – лише трохи більше 70%.
“Хоч би як смішно це звучало, схоже, що Північна Корея (КНДР надала Росії 1 млн боєприпасів – ред.) є більш ефективним партнером для Росії, ніж для нас друзі, які постачають Україні артилерійські боєприпаси. Це смішно. І це має змінитися”, – зазначав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наприкінці січня.
Так, героїчно подолавши спротив угорського прем’єра Віктора Орбана, лідери країн-членів ЄС нарешті схвалили довгостроковий пакет макрофінансової допомоги Україні на 50 млрд євро до 2027 року. Проте більшість із цих грошей – 33 млрд євро – це кредити (хоч і під низькі відсотки), які доведеться повертати. А пакет збройної допомоги Україні з боку ЄС на 20 млрд євро на наступні 4 роки досі заблокований. Тут би допомогло лідерство США, адже вони більш успішні за ЄС у розширенні власного ОПК. Але те, що відбувається в Америці, можна описати одним словом, – хаос і передвиборча “війна” на смерть. І заручницею стала саме Україна.
Двопартійну компромісну угоду по кордону з Мексикою, як це здавалося ще кілька днів тому, сенатори оприлюднили у неділю, 4 лютого. Здавалося, що питання зрушило з мертвої точки, але не на довго. ТСН.ua вже неодноразово писав, що питання нелегальної міграції на мексиканському кордоні завжди було темою республіканців за будь-яких Адміністрацій. Останніми місяцями, відтоді як Трамп жорстко взяв це питання собі на озброєння, ситуація на кордоні погіршилася. В грудні 2023 року, за даними прикордонної служби США, кількість мігрантів сягнула 300 тис. Це найвищий показник за весь час.
Після довгих місяців суперечок по кордону, Адміністрація Байдена, яка залежить від голосів у тому числі й латиноамериканських виборців (у лавах демократів є багато латиноамериканських представників), дійсно пішла на поступки. В компромісному тексті законопроєкту містяться найжорсткіші за весь час норми, які передбачали навіть перекриття кордону, якщо там буде по 5 тис. мігрантів на день. Проте й це не влаштувало республіканців, точніше Дональда Трампа.
“Двопартійна угода про національну безпеку дозволяє США продовжити нашу життєвоважливу роботу з відстоювання свободи України та підтримки її оборони. Якщо ми не зупинимо апетити Путіна, він не обмежиться лише Україною, й витрати для Америки зростуть”, – зазначив президент Байден в X.
Натомість Дональд Трамп у соцмережі Truth Social написав, що “лише дурень або радикальний лівий демократ проголосував би за цей жахливий законопроєкт про кордон”.
Ще до оприлюднення, здавалося, компромісної угоди по кордону, спікер Палати представників Майк Джонсон заявляв, що вона мертва. Хоч він і спростовує, що не перебуває під впливом Трампа, насправді це не так. Джонсон робить саме те, що каже йому Трамп, який блокуватиме будь-яке рішення по кордону з Мексикою, навіть найкраще, аби не дати зіграти на цьому команді Байдена перед президентськими виборами. Саме тому дуже мало шансів, що до листопада республіканці й демократи досягнуть хоч якогось компромісу.
“Я думаю, що ця пропозиція мертва”, — сказав сенатор-республіканець від Міссісіпі Роджер Вікер.
Сенатор-республіканець від Оклахоми Джеймс Ленкфорд, який разом із демократами розробляв компромісний законопроєкт щодо кордону з Мексикою, розчаровано заявив днями: “Моя робота полягає в тому, щоб намагатися вирішити проблему кордону. Його (Трампа – ред.) – щоб балотуватися в президенти. Моя робота — служити нації”.
За інформацією The Hill, лідер республіканської меншості в Сенаті Мітч Макконнелл, великий друг України, який, по суті, втратив контроль над республіканцями в Сенаті, рекомендував однопартійцям голосувати проти компромісного законопроєкту по кордону, якщо він буде винесений на розгляд у середу, 7 лютого. З такими самими погрозами виступив і Майк Джонсон, заявивши, що не винесе на розгляд Палати представників об’єднаний законопроєкт про кордон та допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню, якщо він навіть пройде Сенат. Натомість допомогу Ізраїлю на $17 млрд він пропонує проголосувати окремим пакетом, який Адміністрація Байдена вже пообіцяла заветувати.
Із самого початку помилкою Білого дому було поєднувати допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню з проблемою мексиканського кордону. Трамп побачив, як це важливо для Адміністрації Байдена, тому блокуватиме все, що може принести хоч якісь передвиборчі бали команді демократів.
“Нинішня драма сягає корінням не лише у прикордонну кризу, а й у зростаючу ворожість Республіканської партії щодо надання допомоги Україні, що відображає ще одну позицію Трампа, та у відмові Палати представників схвалити нещодавній збройний пакет Байдена (для України – ред.) на $60 млрд”, – пише CNN.
По суті, Трамп зараз діє в інтересах Путіна, заробляючи свій політичний капітал на життях українців. І поки президент Байден у вівторок, 6 лютого, звертався до Конгресу, закликаючи законодавців схвалити пакет допомоги Україні, колишній скандальний ведучий Fox News, “американський Соловйов” Такер Карлсон, який має величезні охоплення в Х (його відео набирають понад 10 млн переглядів) і, звісно ж, підтримує Трампа, оприлюднив відеоролик із Москви з анонсом інтерв’ю з Путіним.
За словами Карлсона, він приїхав до Росії поговорити з кремлівським “фюрером”, бо “американці не знають, чому в цьому регіоні вирує війна”, адже жодне американське медіа до цього не давало майданчик російському президенту. Власне, за розповсюдження фейків і відвертої брехні Такера Карлсона й звільнили з телеканалу Fox News, який продовжує працювати рупором республіканців. Як і Ілон Маск, який, за словами Карлсона, пообіцяв не блокувати інтерв’ю з Путіним на Х. Для України – це не дуже добре, адже й без того рівень подальшої підтримки України серед республіканського виборця набагато нижчий, ніж серед демократів.
До кінця незрозуміла мотивація Трампа: або він хоче заблокувати все, на чому може зіграти команда Байдена на президентських виборах, у тому числі подальшу допомогу Україні, прагнучи перетворити це питання для Білого дому на “другий Афганістан”; або Трамп дійсно вважає, що може закінчити війну за 24 години, зустрівшись із Путіним. І, найцинічніше те, що Трамп і республіканці в Конгресі прекрасно знають, що основним постачальником артилерійських боєприпасів для України є саме США. Проте, на догоду Трампу, вони свідомо не голосують за подальшу допомогу Києву, заробляючи собі політичні бали на життях українців.
У ніч проти середи, 7 лютого, коли Сенат має голосувати за компромісний законопроєкт по кордону з Мексикою та допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню, якщо, звісно, його винесуть у зал, Росія знову здійснила масовану повітряну атаку проти України. Ворожі ракети впритул наблизилися до польського кордону. Варшава навіть підняла свої винищувачі на перехоплення. За два дні до цього міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш попередив, що не виключає “найгірших сценаріїв” подальшого розвитку російської війни – поразки України й агресії Москви проти східного флангу НАТО.
У великому репортажі Bloomberg про те, як країни Балтії готуються до можливого майбутнього військового протистояння з Росією, колишня президентка Литви Даля Грібаускайте називає нинішні коливання Заходу (передовсім, напевно, США – ред.) щодо подальшої допомоги Україні “великою стратегічною й тактичною помилкою”, бо рано чи пізно Путін побачить вікно можливостей і піде далі. Аналогічні заяви ще з осені минулого року лунають від німецьких і бельгійських очільників.
Американські ЗМІ пишуть, що Адміністрація не має “плану Б” щодо подальшої збройної підтримки України. Якщо питання кордону з Мексикою та допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню розділити, не факт, що окремо всі вони будуть проголосовані. Особливо це стосується пакету допомоги Києву – Трамп проти цього. За словами речниці Білого дому Карін Жан-П’єр, план Адміністрації Байдена – продовжувати закликати Конгрес ухвалити додаткове фінансування для України. А це, відверто кажучи, не дуже дієва стратегія. Хіба що буде рішення Верховного суду США (в чому багато хто сумнівається), який дискваліфікує Трампа від участі у президентських виборах. І перший крок у цьому напрямку вже був зроблений у вівторок, 6 лютого: федеральний апеляційний суд округу Колумбія постановив, що Трамп не має президентського імунітету у справі про штурм Капітолію 6 січня 2021 року.