Новини світу

Західна преса панікує і пропонує зробити Путіна “людиною року”: в чому небезпека

Включення в склад кандидатів на звання "Людина року" по версії поважного журналу TIME нічого не значить по своїй суті, але свідчить про своєрідний підхід журналістів видання, яким, мабуть, важливий факт самого впливу персони на світ, а не те, хорошим був цей вплив, чи приніс горе.

Про це в інтерв’ю Фокусу зазначив політолог Володимир Фесенко.

Як зазначає політолог, TIME не вперше висуває такі одіозні фігури на обкладинку, бо свого часу редакція журналу визнавала і Гітлера “Людиною року”. Та й сам Путін не вперше отримував таке визнання від редакції видання.

“Я не впевнений, що Путіна і цього разу відмітять таким чином, бо ситуація не така, — зазначає Володимир Фесенко. — Але сам факт включення його особи до переліку кандидатів, на що звернули увагу інші колеги журналістів провідних видань є, звичайно, неприпустимим і неправильним”.

Неправильною, на думку експерта, є і своєрідна тональність дискусії в деяких політичних та журналістських колах Заходу в стилі “все пропало”. Це помітно по заголовках зарубіжної преси та аналітичним матеріалам, в яких нав’язується думка читачам, що Путін тисне і починає вигравати. Але ж він ще не виграв, акцентує Фесенко, бо проблеми на Заході та нестача ресурсів у нас є проблемами, але їх можна вирішити та це не означає, що Путін вже виграв війну.

З іншого боку такі панічні заголовки можуть, звичайно, бути інструментом журналістів, що дозволяє привернути увагу своїх політичних еліт до важкої ситуації. Але такі журналісти забувають, зазначає політолог, що “благими намірами шлях веде до пекла”.

На думку Володимира Фесенко, в подібній ситуації варто говорити про ризики та виклики з боку Путіна, про його активізацію у перелаштуванні економіки на військові рейки, про погану роботу санкцій і таке інше. І, на сам перед, такі журналістські матеріали потрібні саме європейцям для тверезого огляду ситуація, а не заради панічних висновків, зазначає політолог.

“Деяка розгубленість Заходу зрозуміла і там її чимало, — акцентує Володимир Фесенко. — Цікаво, що у нас розгубленості майже немає, а є політична конфліктність, що багато в чому нам заважає”.

Елена Каденко