У майбутньому потреба іноземних працівників у Польщі зростатиме через скорочення кількості працездатних громадян. Тому компанії наголошують на важливості спрощення процедур найму співробітників із третіх країн та скорочення часу оформлення документів. Про пише портал etransport.pl.
Кількість іноземних робітників, зареєстрованих у Системі соціального страхування (ZUS), за останні десять років значно зросла. Особливо швидко збільшується кількість громадян із країн, які не входять до Євросоюзу. У цій групі не лише українці, білоруси та представники Кавказу, але також вихідці з Південно-Східної Азії, Африки та Південної Америки.
«Іноземні працівники відіграють важливу роль на польських підприємствах. За останні 10 років кількість іноземців, зареєстрованих у польському ZUS, зросла удесятеро. Це свідчить, наскільки великий масштаб іноземних робітників на польських підприємствах. Аналогічно ми бачимо значне зростання кількості іноземців серед трудящих, оскільки за 10 років цей відсоток збільшився з менш ніж 1% до 6,5% цього року», – вважає віце-президентка правління Gremi Personal Кароліна Шлешинська.
Згідно з даними Центрального регістру застрахованих осіб, кількість фізосіб, які підлягають пенсійному та інвалідному страхуванню та мають іноземне громадянство, збільшилася зі 184,2 тис. у грудні 2015 року до майже 1,13 млн у грудні 2023 року. Це більш як шестиразове збільшення числа іноземців. Порівняно з груднем 2022 року, кількість застрахованих іноземців зросла майже на 64,5 тис. осіб (зростання на 6,1%). Майже 7% застрахованих працівників минулого року були іноземцями.
Станом на 31 грудня 2023 року кількість іноземців з країн Євросоюзу склала 39,6 тис. осіб (без урахування громадян Великобританії), а кількість іноземців з країн, що не входять до ЄС – понад 1,088 млн. При цьому чисельність першої групи збільшилася з грудня 2015 року на 35%, а другий – у сім разів. Найбільшу кількість іноземців з-за меж ЄС склали українці (759,4 тис.). Іншими великими групами є білоруси (129,4 тис.), грузини (26,2 тис.), індійці (20,5 тис.) та молдавани (14,8 тис.). За вісім років найбільше побільшало співробітників з Туркменістану – у 62 рази, а також з Грузії (52 рази), Індонезії (50 разів) та Колумбії (48 разів). Далі йдуть філіппінці та зімбабвійці.
Згідно зі звітом Польського економічного інституту «Поляки про іноземців на ринку праці – факти, міфи, думки», трохи більше чверті опитаних польських компаній наймають чи наймали іноземців, найчастіше громадян України. 70% цих підприємств заявили, що це пов’язано із нестачею польських працівників на ринку праці, особливо з необхідною кваліфікацією. Для двох третин опитаних компаній немає значення, з якої країни родом співробітник, головне, щоб він мав відповідну кваліфікацію. Однак підприємці скаржаться на складні процедури прийому на роботу іноземців – 52% з них вказали, що це велика або дуже велика проблема. Майже половина компаній скаржилися на тривалу процедуру визнання кваліфікації, а 39% зазначили надмірно тривалий час набору.
«На жаль, працевлаштування іноземців сьогодні непросте і пов’язане з багатьма проблемами. Йдеться формальностях, тобто необхідність отримання різних дозволів працювати, а ці дозволи довгострокові за часом їх оформлення. Це також пов’язано з процесом набору персоналу, часом очікування на прибуття і, в деяких ситуаціях, отриманням необхідних віз. Для ефективного утримання іноземних співробітників нам потрібні прості, передбачувані та зрозумілі декларації з юридичних питань, оскільки бачимо, що окремі відомства трактують ці правила по-різному», коментує Кароліна Шлешинська.
Роботодавець, який має намір прийняти на роботу іноземця з країни, що не входить до Європейського Союзу, Європейської економічної зони або Швейцарії, повинен отримати для нього дозвіл на роботу або сезонну роботу. Інший варіант – іноземець може отримати дозвіл на тимчасове проживання та роботу, так званий одноманітний дозвіл. Якщо іноземець планує працювати в Польщі більше трьох місяців, він може подати заяву на цей дозвіл, що звільняє її від необхідності окремого оформлення візи.
В іншому випадку він повинен мати відповідні документи на проживання (наприклад, візу або дозвіл на проживання), які дозволяють йому працювати. Іноземець може виконувати роботу лише на тій посаді та на тих умовах, які зазначені у його дозволі на роботу. У виняткових випадках йому може бути доручена робота іншого характеру або на іншій посаді на строк не більше ніж 30 днів у календарному році, за умови повідомлення воєводи, який видав дозвіл на роботу, протягом семи днів у письмовій формі.
Процедура працевлаштування іноземця залежить від країни походження. Для громадян України, Молдови, Грузії та Вірменії існує спрощена процедура, за якої роботодавець подає до служби праці заяву про доручення іноземцю роботи. У деяких випадках необхідно провести тест ринку праці, щоб перевірити, чи немає на місцевому ринку безробітних чи претендентів, яких можна було б працевлаштувати.
«Існує велика проблема з отриманням віз, де процес має бути чітким та прозорим. Якщо ми знайшли спеціаліста з необхідними кваліфікаціями, не повинно бути жодних формальних чи технічних перешкод для отримання візи. Ми бачимо значні проблеми із тривалим очікуванням різних документів, що негативно позначається на нашому бізнесі. Необхідно встановити і суворо дотримуватись термінів оформлення всіх документів», переконана очільниця Gremi Personal.
До слова, Польща є однією з найпопулярніших країн для українських трудових мігрантів. Для того, щоб працювати у Польщі легально та з дотриманням усіх правил, важливо знати основні положення польського трудового законодавства та права, які має працівник.Для українців, які планують працювати у Польщі, необхідно отримати дозвіл на роботу (zezwolenie na pracę). Виняток становлять власники Карти поляка, студенти польських вищих навчальних закладів, а також ті, хто має дозвіл на постійне проживання або перебуває у Польщі на підставі гуманітарних причин.