До Німеччини прибуло багато лікарів-біженців з України та Сирії, але процес визнання їхньої кваліфікації затягується через високі бюрократичні бар’єри. Хоча країна стикається з гострою нестачею медичних працівників, цей процес залишається повільним і складним. Наприклад, українцю-лікарю знайти роботу дуже важко через те, що процес визнання дипломів у Німеччині займає дуже багато часу і є не дешевим задоволенням.
Про це пише Deutsche Welle. За даними видання, лікарі-біженці повинні надавати велику кількість документів, що підтверджують їхню освіту. Однак це іноді неможливо через те, що деякі університети постраждали від війни та не можуть надати відповідні документи.
До того ж пише видання, що переклад документів і їх легалізація можуть коштувати тисячі євро, що є непосильним для багатьох біженців.
Крім того, Німеччина має 16 федеральних земель, і кожна з них має свої вимоги до визнання медичних кваліфікацій, що ускладнює процес інтеграції. Лікарі часто повинні проходити додаткові стажування або іспити, щоб відповідати вимогам кожної конкретної землі.
До того ж лікарі можуть чекати на отримання ліцензії місяцями або навіть роками. Деякі медики отримують ліцензію тільки на два роки. Тобто після закінчення цього терміну біженець може втратити роботу через затримку в подачі відповідних документів. Щодо сирійських лікарів, то вони натрапляють на додаткові труднощі через заклики до депортації біженців.
Своєю чергою Marburger Bund, найбільша німецька профспілка лікарів, закликає до зменшення бюрократії та збільшення фінансування і персоналу в установах, що займаються визнанням кваліфікацій в усіх федеральних землях.
Видання прогнозує, що Німеччина, ймовірно, зіткнеться з дефіцитом близько 50 тисяч лікарів у найближчі роки. Наразі в країні проживає близько 1,2 мільйона українських та 972 тисяч сирійських біженців, багато з яких є кваліфікованими медиками.
Українці, які перебувають у Німеччині на умовах тимчасового захисту, мають доступ до німецької системи охорони здоров’я. Проте попасти до лікаря практично неможливо через черги на пів року вперед.
Олена Храмцова, українка, що проживає в Німеччині вже 20 років, розповідала про особливості місцевої медичної системи у країні. Вона каже, що, попри високу якість медичного обладнання в Німеччині, там є суттєві проблеми з доступом до медичних послуг.
Однією з головних складнощів є необхідність мати перекладача на медичних прийомах. Лікарі можуть відмовитися прийняти пацієнта без присутності перекладача, оскільки комунікація через онлайн-перекладачі може займати багато часу.
Крім того, для отримання спеціалізованої медичної допомоги потрібно пройти через сімейного лікаря, і навіть отримавши направлення, пацієнти можуть чекати до пів року на прийом до спеціаліста.
Олена Храмцова каже, що дефіцит медичного персоналу є критичним питанням у Німеччині. Багато медсестер та лікарів відчувають вигорання через низькі зарплати та інтенсивну роботу, що також веде до того, що кваліфіковані спеціалісти виїжджають за кордон в пошуках кращих умов праці.