Деякі громадяни України задоволені умовами.
Українські біженці розкритикували умови життя у таборі в Тегелі. У Берліні на території колишнього летовища живе майже три з половиною тисячі українців. Менеджмент табору готовий на косметичні зміни і скаржиться, що через брак житла біженців нікуди відселяти. Хоча проживання однієї людини на добу в таборі обходиться в майже 260 євро.
Про це йдеться у матеріалі кореспондентки ТСН Наталії Фібріґ.
Найбільший німецький притулок для біженців звинувачують в антисанітарії та жахливих умовах життя. В ангарах на колишньому летовищі Тегель мешкає майже 5 тисяч людей, більшість – шукачі захисту із України, а решта з інших країн: Афганістану, Сирії, Грузії, Молдови – чекають тут на статус біженця. Громадські організації та опозиційні партії в Берліні вимагають змін.
“У людей абсолютно немає простору для життя, ні в жінок, ні в дітей. Шансу людям з обмеженими можливостями нормально помитися і доглянути за собою, це перше. Друге, харчування, воно неналежне, зіпсоване і також зовсім не пристосоване ні для дітей, ні для людей з особливими потребами”, – каже Ірина Шулікіна з організації “Віче”.
Ще більше обурення викликало, коли з’ясувалося, що табір у Тегелі – це дуже дороге житло.
“Це кошти тих, хто платить податки. І та офіційна цифра, яку нам озвучували, це 260 євро на день на людину. За ці гроші людина могла б жити в дуже доброму готелі, ви знаєте ціни, і їсти в ресторанах. Якщо це мама з двома діточками, то це потрійна сума. Такі великі кошти і такі погані умови!”, – каже Анна Могілятенко з організації Sunflower Carе.
У Тегелі мешкає 12-14 людей на дуже вузеньку кімнату, тут дійсно нема де поставити особисті речі. На початках планувалося, що люди будуть тут жити 72 години, тобто тільки для реєстрації і все. Однак чимало із них живуть у таких умовах уже дуже довго.
Наталя приїхала до Берліна із двома дітьми і онкохворою мамою із Запоріжжя. Лікування мама отримує, а от відпочити їй нема де.
“У мене мама онкохвора. Вона дуже серйозно хвора. І нам усе обіцяють, житло. Ми вже півтора року тут. Ми вже стільки промучилися тут. Нам досі обіцяють, але нічого не дають. Ми дві операції мали і все тут. Вона промучилася, вона з хімією, їй відпочивати треба. Спокійно, щоб було. У нас дуже багато дітей там. Усі галасують”, – каже біженка з України Наталія.
Багато нарікань на їжу. Щодня одне й те саме, сухе, одноманітне, а приготувати самим немає можливості.
Керівництво табору, а це земельне відомство у справах біженців та Комітет Червоного Хреста, зібрали журналістів та анонсують зміни. В одному із ангарів кількість спальних місць скоротять із 14 до 10 або 8. Таке покращення буде тільки для 300 людей.
Понад 35 мільйонів євро на місяць – це бюджет табору в Тегелі. Розкривати фінансування у відомстві не хочуть, однак кажуть, що в таборі задіяно багато персоналу і виплатити всім зарплати це дорого.
“Найдорожча стаття – це експлуатація цих залів, опалення, кліматизація, оренда, а в деяких випадках ми їх викупили і це дорого коштує. А ще у нас дуже, дуже велика кількість персоналу, який працює у три зміни. Це колеги з Німецького Червоного Хреста, з інших гуманітарних організацій, з служби безпеки, з кейтерингу, які щодня тут дійсно самовіддано виконують роботу”, – каже керівник земельного відомства у справах біженців Марк Зайберт.
Проте не всі українці нарікають на умови життя у таборі:
Роботу табору для біженців у Тегелі подовжили до кінця наступного року. Табір закритий, пройти сюди можна тільки з перепустками. Громадські організації, що висловлюють критику, просять надати доступ до Тегеля їхнім представникам для незалежного контролю. Утім менеджмент табору відмовляється. Між іншим берлінська влада прийняла рішення збільшити кількість ліжок майже вдвоє із 4 до понад семи тисяч людей.