Новини світу

У Росії за держзраду заарештували 12 відомих фізиків, троє з них уже померли — ВВС

ФСБ продовжує «ловити шпигунів» у науково-дослідних інститутах РФ. Відомих російських учених звинувачують у передачі за кордон секретів про гіперзвукові ракети, якими нібито намагаються заволодіти всі розвідки світу.

При цьому ні товариші по службі, ні іноземні колеги не поспішають заступитися, йдеться в репортажі Російської служби Бі-Бі-Сі.

Інтерес ЗМІ до «справи фізиків» виник навесні 2023 року, після того як українська ППО почала регулярно збивати ракети Х-47 Кинджал. Їх вважали гіперзуковими, у РФ стверджували, що вразити їх неможливо, проте установки Patriot спростували ці хвастощі.

Утім, прямого зв’язку арештів учених із фіаско Кинджалів не проглядалося. ФСБ переслідує фізиків щонайменше з 2016 року, крім того, їх не можна назвати розробниками зброї — дослідження, в яких чекісти вбачають держзраду, мають суто теоретичний характер.

Провина науковців у тому, що вони ділилися з іноземними колегами матеріалами своїх розробок, пише Сергій Горяшко, Бі-Бі-Сі. Причому і керівництво науково-дослідних інститутів, і міністерство освіти і науки РФ, як стверджують родичі заарештованих, буквально вимагало публікацій у серйозних зарубіжних журналах.

«Є тема гіперзвуку, за якою потрібно садити людей»,

— стверджує Євген Смирнов зі спільноти адвокатів і правозахисників Первый отдел. Вона допомагає фігурантам «шпигунських» справ у Росії, а сам Смирнов до свого від’їзду з країни 2021 року захищав у судах учених, обвинувачених у держзраді. За його словами, співробітники ФСБ у приватних бесідах говорили адвокатам, що арешти за звинуваченнями у продажу таємниць російської гіперзвукової зброї відбуваються «за високим бажанням».

«У матеріалах [справи] пишеться, що у Росії є передові технології у сфері гіперзвукових озброєнь, аналогів яким не існує в усьому світі, — розповідає Смирнов. — І нібито за цим полюють представники іноземних розвідок». Слідчі, згадує він, прямо говорили, що доповідають Володимиру Путіну про кожну справу щодо держзради стосовно науковців: «Потішити его, показати, що російські ракети — найкращі і їх намагаються вкрасти».

Адвокат стверджує, що ніхто з учених, заарештованих за звинуваченнями в передачі «таємниць про російський гіперзвук» за останні роки, оборонною тематикою не займався. Так, спеціалізацією заарештованих з Інституту теоретичної і прикладної механіки (ІТПМ) у Новосибірську була аеродинаміка гіперзвукових потоків.

«Науковці вивчають фізичні процеси. Ось є тема дослідження: як при гіперзвукових швидкостях деформуватимуться певні метали або які будуть зони турбулентності. Це не про „зробити ракету“, це саме дослідження фізичних процесів», — пояснює Смирнов. Потім їхні напрацювання міг використовувати хто завгодно, зокрема й військові. Але в держзраді звинувачують авторів саме первинних досліджень, тих, хто зайнятий фундаментальною наукою.

«Усі папери з формулами забрали»

Фізики-аеродинаміки Анатолій Маслов і Олександр Шиплюк з ІПТМ від літа 2022 року сидять у СІЗО. Їм, як і творцеві лабораторії Аерогазодинаміка великих швидкостей Валерію Звегінцеву, висунули підозру в держзраді, справи засекретили. Єдина відмінність — Звегінцева суд відправив під домашній арешт.

Доцент відділення нафтогазової справи Томського політеху Владислав Галкін не працював в ІТПМ, але, як і троє новосибірських учених, які потрапили в поле зору ФСБ, досліджував надзвукові технології. 68-річний кандидат наук із 7 квітня 2023 року — у СІЗО Новосибірська. Про його справу стало відомо лише через вісім місяців після затримання — лише в середині грудня про це згадало видання про науку T-invariant.

«Прийшли люди, у чорних масках, зі зброєю, обшук о 4-й годині ранку, — описує Бі-бі-сі слідчі дії в будинку Галкіних у Томську його близький родич (він попросив про анонімність, оскільки побоюється за свою безпеку). — Перерили все, сказали: „Якби була підозра на наркотики, ми б і підлогу зняли“. Усі папери з формулами забрали, гори папок, усе вивезли».

Владислав Галкін три місяці провів в одиночній камері, каже його родич, потім його відправили в камеру з чотирма ув’язненими. Зараз він сидить із десятьма сусідами. «[У нього] два сини, дві доньки, все життя поклали на дітей. Шість онуків, і на схилі років отримали таку пігулку», — журиться родич заарештованого.

«Нам заборонили говорити на цю тему, запрошували у ФСБ і сказали, що поки триває слідство — ніяких [інтерв’ю]. Я не ризикуватиму, тому що і так щодня молимося», — сказала Бі-Бі-Сі дружина Галкіна Тетяна.

Регулярна практика ФСБ

У Галкіна і Звегінцева — десятки спільних робіт, чотири з них опубліковано з 2015 по 2021 роки в іноземних виданнях. Є публікації з Шиплюком та іншими співавторами.

Маслов понад 20 років був заступником директора ІПТМ з наукової роботи, курирував аеродинамічний напрям.

Окрім спільної тематики досліджень, цих науковців об’єднувала участь у проєктах сьомої рамкової програми Європейського Союзу FP7, що передбачає гранти на космічні дослідження. Її координував Фон-Карманівський інститут гідродинаміки (Бельгія). У цій же програмі брали участь ще дві російські наукові організації — Центральний аерогідродинамічний інститут ім. професора Жуковського (ЦАГІ) і ЦНДІмаш. У ці інститути у 2018−2021 роках ФСБ теж приходила. Шість наукових співробітників опинилися за ґратами — також за звинуваченням у держзраді.

Колишній працівник ЦНДІмаш Володимир Лапигін, засуджений за держзраду і звільнений 2020-го достроково, каже, що заарештовані фізики з різних інститутів добре знайомі один з одним.

У цьому й може полягати тактика ФСБ, зазначає Бі-Бі-Сі.

«Пов’язані між собою обвинувачені у справах про держзраду — не рідкість, а регулярна практика слідчих ФСБ. Причини пояснював журналіст Іван Сафронов

У вересні 2022-го його засудили до 22 років суворого режиму. За версією звинувачення він нібито передавав секретні відомості іноземним спецслужбам, хоча майже всю кар’єру Сафронов доступу до держтаємниці не мав.

Пам’ятаючи про Скрипалів

У травні 2023 року колектив ІПТМ наважився написати відкритого листа до влади, наукової спільноти та «всіх небайдужих громадян». Там стверджували, що Маслов, Шиплюк і Звегінцев не могли скоїти злочини, які їм інкримінують: «Діяння, за які наші колеги можуть провести за ґратами всі роки життя, що залишилися, являють собою те, що в усьому світі, і зокрема в Росії, вважають просто обов’язковою складовою сумлінної та якісної наукової діяльності — виступ з доповідями на міжнародних семінарах і конференціях, публікація статей у високорейтингових журналах, участь у міжнародних наукових проєктах».

Але цей «бунт» ніхто не підтримав. ФСБ вдалося залякати російських фізиків та їхніх колег за кордоном, зазначає Бі-Бі-Сі. Останніх, за словами Євгена Смирнова, безуспішно вмовляли виступити свідками у справах про держзраду щодо їхніх партнерів із Росії, допомогти довести, що ті спілкувалися з академіками, а не зі шпигунами. Іноземці «після отруєння Скрипалів панічно боялися», каже Смирнов.

Бояться і російські вчені. «Давав підписку певній організації, коментувати не можу», — сказав Бі-бі-сі один зі співробітників ІТПМ. Ще один його колега запропонував зв’язатися з ним через місяць. Троє інших не відповіли на дзвінки та повідомлення журналіста. «Мене після розмови з вами знову посадять», — сказав під час інтерв’ю Бі-бі-сі колишній працівник ЦНДІ Маш Лапигін.

Дванадцять

Сім років старанної роботи чекістів призвели до арештів і судів над 12 науковцями, які займалися фізичними дослідженнями в спеціалізованих інститутах (не обов’язково йшлося про гіперзвук).

Бі-Бі-Сі та NV систематизували дані про всі випадки.

Валерій Голубкін. Провідний науковий співробітник ЦАГІ. Публікував теоретичні дослідження про конструкції надзвукових літаків, розробив метод розрахунку нестаціонарних навантажень на елементи літальних апаратів при падінні ударних хвиль. Вирок — 12 років суворого режиму.

Анатолій Губанов. Займався в ЦАГІ аспектами роботи авіаційної техніки в надзвукових і гіперзвукових режимах, написав безліч наукових робіт російською та англійською мовами. Вирок — 12 років суворого режиму, чекає апеляції.

Олександр Куранов. Директор петербурзького Науково-дослідного підприємства гіперзвукових систем. Автор 18 винаходів і моделей, а також 120 наукових праць, багато з яких присвячені концепції гіперзвукового апарату Аякс — розробці ще радянських часів. Процес у його справі засекречений.

Валерій Звегінцев, ІПТМ. Досі під домашнім арештом.

Олександр Шиплюк, ІПТМ. З Новосибірська його перевели в СІЗО Лефортово в Москві. «Олександр Миколайович ніколи не скаржився на умови утримання. За півтора року ми пристосувалися до цієї ситуації», — сказали Бі-бі-сі члени сім’ї Шиплюка. Провини Шиплюк не визнає, розповів його адвокат. Наразі у справі завершується стадія попереднього слідства.

Анатолій Маслов, ІПТМ. Розслідування щодо нього завершено, справу вже кілька місяців слухають у суді Санкт-Петербурга. Провини він не визнає, каже адвокат Ольга Дінзе. Справа Маслова, за її словами, формально жодного стосунку до його колег з ІТПМ не має. «Сферою його наукової діяльності завжди була турбулентність, жодного стосунку до гіперзвуку. Потрапив під роздачу», — сказала адвокатка.

Сергій Мещеряков, ЦНДІМаш. У 2021 році отримав умовний термін — сім років, подробиць справи немає. «У нього був рак. Він хотів відмовлятися від умовного терміну, рвався в бій», — згадує Лапигін.

Володимир Лапигін, ЦНДІмаш, відсидів за держзраду, вийшов за УДЗ у 2019 році. Його визнали винним у передачі в Китай «програмного комплексу, що дозволяє розраховувати оптимальні аеродинамічні характеристики гіперзвукових літальних апаратів».

Владислав Галкін, Томський політехнічний університет. Перебуває в СІЗО.

Померли, не доживши до суду:

Віктор Кудрявцев, ЦНДІМаш. Як згадує вдова вченого, російські вчені за завданням Фон-Карманівського інституту вивчали поведінку моделі у формі гострого конуса в турбулентних потоках. Експеримент не виходив, і тоді фізики скруглили конус, щоб отримати турбулентний потік: «Їм довелося мало не наждаком затупити ніс». У ФСБ вирішили, що конус із затупленим кінцем нагадує ракету, а військові інженери погодилися, що інформація про поведінку моделі в турбулентних потоках — держтаємниця. Кудрявцев не визнавав провини, понад рік провів у СІЗО, після чого вийшов під підписку про невиїзд. Помер у 2021-му.

Роман Ковальов, колега Кудрявцева по ЦНДІМАш. Визнав провину, був засуджений, але 2022 року відпущений на свободу у зв’язку з онкологічним захворюванням (помер у квітні 2022 року).

Дмитро Колкер, завідувач лабораторії квантових оптичних технологій в Інституті лазерної фізики Сибірського відділення РАН. У 2022 році його відвезли в СІЗО з лікарні на IV стадії раку підшлункової залози. Звинуватили в передачі Китаю секретних відомостей. Він помер через два дні після арешту.

 

Юля Курбацкая