Пільги закінчилися: що буде з українською агропродукцією після повернення квот ЄС

З 6 червня 2025 року набувають чинності оновлені квоти на експорт української аграрної продукції до Європейського Союзу. Обсяги дозволених поставок розраховані за формулою 7/12 — пропорційно до семи місяців року, що залишилися до кінця дії регламенту.

Це рішення встановлює рамки безмитного доступу українських товарів на ринок ЄС у другій половині 2025 року.

Що дозволено експортувати?

Відповідно до оприлюдненого документа, у рамках зони вільної торгівлі, Україна зможе експортувати:

Пшеницю, борошно та меслин — 583,33 тис. тонн
Кукурудзу — 379,167 тис. тонн
Ячмінь — 204,167 тис. тонн
М’ясо птиці — 52,511 тис. тонн (розподілено: 4/7 до кінця вересня, 3/7 — до кінця року)
Яловичину — 7 тис. тонн
Яйця — 3 500 тонн
Молоко та вершки — 5 833 тонн
Сухе молоко — 2 917 тонн
Вершкове масло — 1 750 тонн

Для деяких позицій, зокрема м’яса птиці та яєць, більше не потрібні імпортні ліцензії — застосовується принцип “хто перший — того і товар”.

Нові квоти — це спроба Брюсселя збалансувати підтримку України в умовах війни з інтересами європейських фермерів. Уряд України наголошує, що це — тимчасовий захід і не створює прямих загроз для торгівлі. За словами першої віцепремʼєрки Юлії Свириденко, йдеться про повернення до режиму 2021 року, коли квоти стосувалися лише 40 категорій продукції.

Свириденко зазначила, що у 23 з 40 категорій навіть у межах квот не спостерігається перевищення: «Наприклад, у 2024 році ми експортували лише 235 тонн часнику при квоті в 500 тонн».

Втім, повернення до квот вплине на близько $3,5 млрд обсягів торгівлі, з потенційними втратами до $800 млн. Тривають перемовини з ЄС про оновлення умов зони вільної торгівлі.

Найбільші втрати

Одним із найболючіших ударів стало скорочення квоти на цукор до 20 тис. тонн — це менш як 7% від рекордного експорту 2024 року (311 тис. тонн). Очікується скорочення загального експорту агропродукції на 8,5 млн тонн.

Хто постраждає?

Переробники зерна: у межах однієї квоти об’єднано і сиру пшеницю, і борошно, що обмежує поставки продукції з доданою вартістю.
Виробники томатів — через бойові дії у Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях.
Експортери яєць — ускладнена логістика призводить до втрати часу й конкурентоспроможності.

Наслідки для економіки

Зниження експорту на 15–25% для найзалежніших від ринку ЄС товарів
Втрати валютної виручки: до $3,2 млрд на рік
Перенасичення внутрішнього ринку — ризик падіння цін на мед, яйця, цукор
Вихід підприємств із ланцюгів доданої вартості ЄС через втрату ринків

Голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко підкреслює: “Ми повертаємось до обмежень, передбачених Угодою про асоціацію з ЄС 2014 року — це вже понад 30 товарних позицій. Удар отримає переробка, яка в останні роки активно зростала”.

Дмитро Соломчук, член аграрного комітету ВР, закликає до прагматичнішого діалогу з ЄС: “Українські фермери здатні забезпечити якісні, безпестицидні продукти. Ми відкрили ринок — тож і торгівля має бути чесною. Якщо є зона вільної торгівлі, то вона має бути справді вільною, а не грою в одні ворота”.

Новий режим експортного регулювання — це виклик для українського АПК, але не вирок. Влада веде переговори про оновлення торгівельних правил з ЄС. У центрі уваги — адаптація до нових умов та пошук можливостей для стабільного експорту в умовах обмежень.

Оксана Ельченко