Павло Коваль повідомив, що зупинка олійноекстракційних заводів впливає на здорожчання продукції тваринництва.
Генеральний директор УАК Павло Коваль розповів у телеефірі глядачам каналу “Суспільне” про ситуацію, яка склалася навколо соняшника. Перш за все, Павло Коваль нагадав, що цьогорічний врожай соняшника, хоча скоріше і буде більшим за минулорічний, але все ж поки не вдасться повернутись до довоєнних результатів, інформує Українська Аграрна Конфедерація.
За останніми даними Мінагрополітики станом на 18 травня під соняшник засіяно 3 965,9 тис. га. У лідерах за минулий тиждень сільгосптоваровиробники Кіровоградщини – 215 тис. га. Загалом планується засіяти 5641 тис. га. За уточненими даними, у 2022 році посівна площа становила приблизно 4987 тис. га. За останні ж 5 років посівна площа соняшнику складала від 6 до 6,7 млн га.
Іншою проблемою, за словами експарта, є зупинка олійноекстракційних заводів, особливо – припортових, внаслідок саботажу росією “зернової угоди”. Адже, склади переробних підприємств забиті готовою продукцією – олія, шроти та макуха, яку вони не можуть експортувати.
Як зазначає Павло Коваль, зупинка виробництва олійних заводів призводить до підвищення цін на шроти, які часто використовують у кормових цілях у ряді галузей тваринництва. А це у свою чергу впливає на здорожчання готової продукції тваринництва для кінцевого споживача.
Крім того, як уточнив ген. директор УАК, ще до повномасштабного вторгнення головними споживачами макухи від вилучення соєвої та соняшникової олії були Польща, Китай і декілька країн Західної Європи. Тож сусідня Польща також може постраждати від підвищення цін на макуху.
Щодо цін на насіння соняшнику й соняшникову олію, то вони за останній тиждень продовжують падати. Причина цьому – перенасичення деяких ринків і слабкий світовий попит.
Ситуацією з дешевою українською сировиною скористалися і наші сусіди. Зокрема Болгарія за час війни збільшила кількість своїх олійноекстракційних заводів вдвічі. Вони виробляють уже вдвічі більше олії – 300 тис. тонн, ніж складає їхня внутрішня потреба. Тобто за рахунок нашої ж сировини, Болгарія витісняє нас з традиційних експортних ринків соняшникової олії.
Відповів Павло Коваль і на запитання ведучого стосовно проекту олійного трубопроводу в Польщу. “Якби мене, як інвестора, запитали, чи готовий я вкладати гроші в такий проект – я б відмовився. Тому що це північний напрямок, а кого ми будемо годувати з північних (європейських – ред.) портів? Наші ринки на півдні, в Азії.
Якщо ми через рік розблокуємо всі свої порти, то всі північні напрямки виявляться нам непотрібними. Вони економічно будуть не логічні. Це в рази буде дорожче, і нікому не потрібно буде економічно. А ту частину, яку треба буде доставити до частини Європейського Союзу ми прекрасно експортуємо залізницею й автомобільним транспортом. Нам потрібна Перемога, і ми знімемо цілий ряд проблем логістичних та економічних”, – підсумував генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.