Дніпровський металургійний комбінат у місті Кам'янське колись був лідером у галузі виробництва сталі в Україні. Але свій статус він втратив, адже після приватизації нові власники фактично відразу почали доводити підприємство до банкрутства.
Причини, через які розвалився колись успішний завод, розкриває сайт “БезТАБУ“.
Причина перша: акціонери компанії “Індустріальний союз Донбасу” та управлінський менеджмент підприємства, які купии в 2003 році акції Дніпровського меткомбінату, не проявили управлінського хисту.
У той час, як Рінат Ахметов успішно користувався схемою “вугілля-кокс-метал” і отримував надприбутки з реалізації сталі, засновники ІСД Сергій Тарута, Віталій Гайдук і Олег Мкртчан лише купували сировину за дуже невигідними цінами. А от продукцію, з тієї сировини виготовлену, реалізувати за конкурентними з “Метінвестом” цінами не вдавалося.
Щоб виправити ситуацію, бізнесмени у 2010 році продали частину акцій підприємства і фактично віддал и контрольний пакет колишньому засновнику російського “Євразхолдингу”. З того часу завод працював у збиток – у декілька десятків, а то й сотень мільйонів доларів щороку. Хоча власники, як виявилося, успішно брали кредити для розвитку ІСД.
Але якщо до війни в “Індустріальному союзі Донбасу” перебували кілька підприємств, то з початком російської агресії під контролем корпорації виявився лише один ДМК – та й той збитковий. Ось тому Олег Мкртчан разом зі своїм родичем Рафіком Дау, головою LITAT Group і власником компанії International Transit SAL Offshore, зважилися на рішучий крок – про що свідчать документи, опубліковані “БезТАБУ”.
Офшорна історія на мільярд: дивіться фото
[masterslider id=”3″]
Так, в 2014 році ДМК і International Transit SAL Offshore уклали контракт на поставку сталі. Із вигодою для всіх реалізували її на мільярд, але після цього настав час вчинити “фінт вухами”: на початку 2017 року International Transit SAL Offshore перерахувала на рахунки ДМК 38 мільйонів доларів як аванс, а гроші ці пішли зовсім не на покупку коксу або хоча б коксового вугілля, як мало би бути, а осіли на рахунках компанії Flodinal ltd. Є багато документів, які підтверджують схему.
За документами переказ коштів провели як оплату поставок сировини, але сам кокс на завод не доїхав: дивіться фото
[masterslider id=”4″]
Результат – зникнення оборотного капіталу комбінату. А оскільки завод без коксу нічого виробляти не міг, а власник розводив руками, іншого варіанту як видати наказ про роботу комбінату в умовах зупинки основного виробництва – не було. ДМК пішов на так звану “гарячу консервацію”, а Дау подав до суду з вимогою щонайменше повернути йому авансові десятки мільйонів. До слова, позов адресовано не Олегу Мкртчану, а єдиному активу ІСД – Дніпровському комбінату.
Таким чином, Мкртчан опинився під слідством в Росії, бо брав для ІСД мільярди кредитів від “Зовнішекономбанку” і закидував їх не у виробництво, а просто на свої офшорні рахунки. А Дау взагалі провадить свою діяльність за кордоном і в Україні не з’являється.