В Україні представили модель розподілу повноважень між НКЦПФР і НБУ щодо нагляду за крипторинком

У рамках засідання Ради з фінансової стабільності українські законодавці представили модель розподілу повноважень між Комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) і Нацбанком (НБУ) щодо нагляду за крипторинком.

Про це пише Incrypted.

У згаданому вище документі перераховані функції регуляторів, а саме:

• ліцензування та нагляд за постачальниками послуг (CASP);
• регулювання випуску та обігу стейблкоїнів;
• формування вимог до розкриття інформації та прозорості з метою захисту споживачів;
• ідентифікація та управління ризиками в галузі;
• запобігання маніпуляціям і зловживанням на ринку;
• боротьба з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму (AML/CFT), забезпечення дотримання міжнародного стандарту Travel Rule від Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

Запропонована НКЦПФР модель передбачає секторальний нагляд за ринком, здійснюваний двома регуляторами. Перший відповідає за стабільність фінансової системи, другий — за захист прав споживачів.

Також у документі представлені основні групи криптоактивів відповідно до регламенту MiCAR. Це токени, прив’язані до інших активів (Asset-Referenced Tokens, ART), токени електронних грошей (E-Money Tokens, EMT) та інші.

Згідно з цією моделлю, Комісія візьме на себе такі обов’язки:

• нагляд за емісією та обігом усіх токенів, за винятком EMT;
• контроль діяльності емітентів ART;
• нагляд за CASP, за винятком тих, які здійснюють конвертацію криптоактивів у фіат;
• протидія зловживанням у розрізі всіх токенів, крім EMT.

Національний банк України, своєю чергою, візьме на себе такі функції:

• нагляд за емісією, пропозицією і допуском до торгівлі EMT;
• контроль діяльності емітентів EMT;
• нагляд за CASP, що здійснюють обмін криптоактивів на фіат;
• протидія зловживанням у розрізі EMT;
• визначення вимог до проведення операцій з торгівлі криптоактивами за фіат.

Таким чином ліцензування емітентів ART здійснює Комісія, EMT — НБУ. Крім того, модель передбачає тісну співпрацю двох регуляторів, зокрема обмін даними.

Нагадаємо, раніше НКЦПФР представила матрицю оподаткування криптоактивів.

При цьому галузевий законопроєкт (№10225), покликаний внести зміни до законодавства і Податкового Кодексу України, все ще перебуває в розробці. Він створений на базі попереднього білля, представленого НКЦПФР, але з низкою поправок.

Згідно з прогнозом народного депутата Данила Гетманцева, криптоактиви в Україні легалізують у I-II кварталі 2025 року. Він також зазначив, що оподаткування буде здійснено за тією самою моделлю, що й у випадку з цінними паперами.