Не всі перекази однакові: які суми проходять «тихо», а за які доведеться звітувати

Влада і банки посилюють моніторинг грошових операцій. Тепер рух коштів можна простежити майже миттєво, а фінансові установи зможуть ділитися інформацією між собою. Це означає більше прозорості в системі, але й додаткові запитання для пересічних користувачів. Які перекази залишаться непоміченими, а які потягнуть додаткові перевірки. 

Про це повідомив у телеефірі ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко, повідомляє “Експерт”.

Як працюватиме нова система

Раніше служби фінансового моніторингу відправляли запити кожному банку окремо. Нова система дозволяє отримувати інформацію про перекази в реальному часі та відстежувати повний ланцюг руху коштів. До того, банки тепер формально отримали право обмінюватися даними про клієнтів та їхні операції, що робить фінансову мережу більш інтегрованою в механізм нагляду.

«Кожен має усвідомлювати: будь-яка транзакція тепер опинятиметься під ще більш детальним моніторингом», — зазначив експерт Олександр Савченко. 

Які суми не підпадають під увагу

Для дрібних операцій передбачено «поріг невтручання». Якщо загальна сума вихідних переказів не перевищує 30 000 грн на місяць, то такі платежі, як правило, не підпадають під посилений контроль. Це важливо для пересічних платіжних операцій — платежів родичам, комуналки чи невеликих покупок. 

Коли чекати додаткових питань: великі й нестандартні трансакції

Натомість операції, які виходять за звичну картину вже в полі підвищеної уваги. За словами експертів, суми від ~300–400 тис. грн і «нетипові» транзакції викликають автоматичну перевірку і запити до клієнта щодо джерела коштів. Приклад: якщо пенсіонер раптово отримує 200 тис. грн на рахунок, банк має з’ясувати походження цих коштів, адже такі випадки часто використовують у шахрайських схемах або відмиванні грошей. 

Що вже обмежили банки

Окремо банки встановлюють власні ліміти на вихідні перекази. На практиці деякі установи обмежили максимальну суму однієї транзакції до 100 000 грн, а щомісячні ліміти можуть відрізнятися залежно від банку і тарифного пакета клієнта. Тож навіть якщо ваша операція формально не досягає порога фінмоніторингу, внутрішні правила банку можуть накласти власні обмеження. 

Практичні поради для клієнтів

• Слідкуйте за регулярністю і структурою надходжень. Часті дрібні перекази замість одного великого можуть виглядати підозріло для алгоритмів.
• Якщо очікуєте великий переказ (подарунок, продаж майна, допомога родичам), заздалегідь сповістіть банк і підготуйте документи, що підтверджують джерело коштів (договір купівлі-продажу, квитанції, дарча тощо).
• Зберігайте підтвердження переказів і квитанції. У разі запиту від банку або фінмоніторингу ви швидко надасте пояснення.
• Для бізнесу — налаштуйте прозору платіжну дисципліну та документи, які підтверджують господарську потребу платежів. Це зменшить ризик блокування рахунку чи довготривалих перевірок.
• Якщо банківський ліміт вам заважає, обговоріть з фінансовою установою опції підвищення лімітів або використання інших інструментів (корпоративні рахунки, акредитиви).

Наслідки для економіки й безпеки

Підвищений моніторинг допомагає виявляти шахрайство, запобігати відмиванню коштів та фінансуванню злочинної діяльності, а також посилює контроль за ризиками, пов’язаними з військовим фінансуванням через банківські канали. Проте додаткова прозорість може спричинити тимчасові незручності для законних платіжних потоків і вимагає від користувачів більшої оперативності у наданні довідок і документів.