До меморандуму про посилений фінансовий моніторинг, яким з 1 лютого вводяться ліміти в 50-150 тисяч гривень на місячні платежі, минулого тижня приєдналися ще 25 фінустанов: 23 банки та 2 небанківські установи (раніше ми наводили повний список підписантів).
Більшість банків у переліку — це невеликі структури і лише три системні: “Сенс Банк”, “Укргазбанк” та “Укрексімбанк”. А ще два – небанківські фінустанови:
Це означає, що не лише банки, а й небанківські фінустанови запустять ретельніший фінмоніторинг клієнтських грошей та операцій.
Нагадаємо, що тижнем раніше, 10 грудня, згаданий меморандум підписали 4 великі роздрібні банки з 49 мільйонами вкладників: “Приватбанк”, Ощадбанк, “Універсалбанк” (monobank) і “Райффайзен Банк”. При цьому документ із невідомих причин ще не завізувала пара, яка була в попередньому анонсі, коли меморандум лише обговорювали: ПУМБ та “ОТП Банк”.
Якщо говорити про платіжні організації, до яких належать NovaPay та RozetkaPay, то всього їх у профільному реєстрі Нацбанку 32, тобто ще 30 структур не приєдналися до посилених вимог щодо фінмоніторингу. Хоча на ринку чекають, що згодом підключать їх.
Зокрема джерела “Країни” розповідають, що до меморандуму збираються долучити фінансові компанії, які володіють платіжними терміналами, розставленими по всій Україні. Ті приймають готівку та карти, в них люди звикли оплачувати комунальні послуги, квитки, поповнювати мобільні телефони та банківські рахунки.
“Ми ще не підписали меморандум, але вже відчуваємо зниження попиту на наші послуги після того, як ЗМІ почали писати про посилений фінансовий моніторинг. У першу чергу за операціями, коли люди вносять готівку в апарати: у нас їх обсяг скоротився на 20%, наших колег — на 25%. Боюся, що скорочення продовжиться, люди не хочуть відповідати на запитання та виправдовуватися за свої. гроші”, – розповів “Країні” директор однієї з фінансових компаній.
Під час підписання меморандуму з фінмоніторингу під егідою Асоціації українських банків (АУБ) фінансисти повторили три раніше озвучені тези.
По-перше, про плани створення єдиного реєстру сумнівних клієнтів, щоб фінустанови могли вільно та у широкому форматі обмінюватися інформацією про клієнтів, яких вони вважають сумнівними чи дропами. По-друге, про співпрацю між собою та за підтримки Нацбанку у справі впровадження посиленого фінмоніторингу, який передбачає включення лімітів у 50-150 тисяч гривень. По-третє, про “посилення комунікації з клієнтами за необхідності документального підтвердження джерел доходів”.
Що розуміється під останнім пунктом?
Банкіри кажуть, що у громадян почнуть частіше запитувати документи, що підтверджують, про походження їхніх грошей на рахунках — наприклад, зарплатні довідки та податкові декларації.
Для цього клієнтів почнуть активно викликати на оновлення особистих анкет. У них потрібно буде підтвердити місце проживання, роботи та, головне, розміри поточних доходів. Ці дані банки збирали раніше. Але тоді клієнти могли вказувати як поточні доходи як офіційну, так і тіньову зарплату і навіть ще більші суми – все одно ніхто їх не перевіряв і не звіряв з офіційними даними про доходи. Виходячи з цих цифр банки розраховували максимальні ліміти операцій для конкретного клієнта: 1:3 або 1:5 – залежно від банку. Роблячи операції понад ці ліміти, клієнт ризикував потрапити під підозру і викликати питання.
Тепер, як кажуть банкіри, поступово впроваджуватиметься установка, щоб клієнти, вказуючи при анкетуванні свій дохід, відразу ж підтверджували його офіційними документами: довідками про зарплату, деклараціями тощо.
Для багатьох, хто має тіньові доходи, це стане чималою проблемою, яку, швидше за все, люди вирішуватимуть, як і проблему з лімітами на перекази – йдучи у готівкові розрахунки або криптовалюти.