Українці масово скаржаться на раптове обмеження доступу до банківських рахунків. Ситуація, коли клієнт дізнається про блокування вже в магазині біля каси, стала типовою. Причина — агресивна робота відділів фінансового моніторингу, які діють на випередження, захищаючи банківську систему від сумнівних потоків капіталу. За словами юриста Дмитра Головко, банківські алгоритми працюють в односторонньому порядку. Це означає, що клієнта не попереджають про перевірку — його просто ставлять перед фактом обмеження послуг.
Банківська система аналізує не лише суми, а й поведінкові патерни клієнта. Юрист виділяє три головні причини, чому ваша картка може потрапити під підозру:
«В певний момент щось може викликати якусь підозру», — зазначає Дмитро Головко, підкреслюючи, що на рішення часто впливає людський фактор співробітника банку, який проводить фінальну перевірку.
Банки використовують дві стратегії. Лояльні установи можуть заздалегідь попросити уточнення. Проте більшість обирає жорсткий шлях: «велика кількість банків просто блокує ваш рахунок», щоб змусити клієнта вийти на зв’язок першим.
Що робити, якщо доступ обмежено:
Найгірший сценарій — банк визнає ваші пояснення непереконливими та розриває ділові відносини. Однак це не означає конфіскацію грошей. Юрист наголошує: присвоїти гроші клієнта банк не має права — це протизаконно. У разі закриття рахунку установа зобов’язана повернути залишок коштів. Це відбувається або через касу банку готівкою, або шляхом перерахування на ваш рахунок в іншій фінансовій установі за наданими реквізитами.
Згідно з чинним законодавством України (Закон №361-IX), обов’язковій перевірці підлягають операції на суму від 400 000 гривень. Проте Нацбанк надав комерційним банкам право встановлювати власні ліміти для «ризикових» операцій. На практиці фінмоніторинг може зацікавитися транзакціями навіть від 30 000 гривень, якщо вони мають ознаки системності або не відповідають вашому офіційному фінансовому стану.