Що буде у 2017 р. з курсом валют, банками та податками.
Через кілька тижнів після того, як Україна отримала третій транш, Міжнародний валютний фонд опублікував текст оновленого меморандуму про співпрацю з нашою країною. Документ на 75 сторінках (є в розпорядженні Forbes), окрім листа про наміри України дотримуватися досягнутих з Фондом домовленостей, містить аналіз поточного стану економіки, рекомендації щодо монетарної, фіскальної та валютної політики, фінансового сектора, маркери з реформування енергетичної галузі, дерегуляції та судової реформи.
Загалом представники Фонду зазначають, що Україна демонструє прогрес у реформах і певні успіхи в боротьбі з фіскальним дефіцитом, нестабільністю в банківському секторі, корупцією, а також домоглася поліпшення бізнес-клімату. Крім того, у першому півріччі 2016 р. зафіксовано реальне зростання ВВП. Але владі треба сфокусуватися на стараннішому виконанні рекомендацій Фонду з метою зміцнення макроекономічної стабільності та досягнення у 2017 р. позитивної динаміки ВВП, аж до 1,5%. Зокрема, в МВФ незадоволені збереженням істотних темпів інфляції, падінням обсягів зовнішньої торгівлі та недостатнім припливом приватного капіталу в українську економіку.
Валютна та монетарна політика
МВФ, як і раніше, наполягає на тому, щоб Україна дотримувалася монетарної та фінансової стабільності за гнучкого обмінного курсу, таргетування інфляції і підтримки достатнього обсягу золотовалютних резервів. Для цього Національний банк регулярно проводитиме валютні аукціони (але без «розхитування» ринку). Водночас в НБУ залишається право застосовувати адміністративні заходи, що дасть змогу закрити «лазівки» для спекуляцій і забезпечити приплив валюти в резерви.
Щодо інфляції, у Фонді дуже розраховують у найближчому майбутньому побачити скорочення її темпів до однозначних чисел. Зокрема, щоб темпи зростання споживчих цін за підсумками 2016 р. було утримано в межах 12% (+/- 3 п.п.), а до 2019 р. знизилися до 5% (+/- 1 п.п.). Для цього МВФ рекомендує Нацбанку, зокрема, підвищити прозорість своєї грошово-кредитної політики, посилити роль в інфляційному таргетуванні основних процентних ставок.
Нацбанк і фінансовий сектор
Національному банку доведеться й далі працювати над своєю автономністю та політичною незалежністю, удосконалювати систему внутрішнього контролю. Зокрема, НБУ має проводити щоквартальний аудит і погоджувати його результати з МВФ.
Триватиме зміцнення й консолідація фінансового та, насамперед, банківського сектора. Зусилля будуть спрямовані на рекапіталізацію та реструктуризацію банків; на зниження тиску з боку пов’язаних кредитів; на посилення банківського нагляду; на досягнення банками позитивних фінансових результатів; на зменшення частки проблемної заборгованості в системі; на реформування ринку цінних паперів.
Так, в МВФ нагадують, що НБУ завершив вивчення планів рекапіталізації, представлених 16 з 20 найбільших банків за підсумками проведеного раніше стрес-тестування. Їхня реалізація дасть нагоду домогтися достатності капіталу не менше 5% (хоча норматив – 10%). До того ж банки повинні будуть розробити чергову програму реструктуризації на найближчі 12-18 місяців. До кінця 2016 р. МВФ разом з НБУ проведуть «огляд» ще 100 банків, а до липня 2017 р. – тестування 57 банків, що становлять 2% активів усього банківського сектора, щоб оцінити їхню життєздатність і залишити на ринку добре керовані й капіталізовані фінустанови.
Крім цього, уже завершено стратегію з націоналізації банків, що розроблена спільно з МВФ і Світовим банком. Головна мета – не допустити втрати великих системних гравців, зокрема через їхню націоналізацію. У разі рекапіталізації, спільно з міжнародними консультантами буде розроблятися стратегія виведення банку з кризового стану та відновлення його платоспроможності.
Для посилення нагляду НБУ й надалі здійснюватиме контроль ризиків і перешкоджатиме дестабілізації банківських установ. Крім того, завданням Нацбанку залишиться – стежити за структурою власності банків і вживати всіх заходів для підтримки мінімального розміру статутного капіталу на позначці не нижче 120 млн грн.
До кінця червня 2017 р. Національний банк має завершити ревізію менеджменту 10 найбільших банків на відповідність керівників кваліфікаційним вимогам. У разі виявлених недоліків банки отримають 90 днів на їхнє усунення. Така програма з оцінювання «профпридатності» буде поетапно застосована до керівників усіх банків.
Перед Міністерством фінансів як головним акціонером декількох банків поставлено завдання забезпечити їхню конкурентоспроможність і вивести на стабільний прибуток. Також у Фонді нагадують про те, що банківський сектор як і раніше має великі проблеми з обслуговуванням кредитних портфелів (здебільшого номінованих в іноземній валюті), тому банкам треба наполегливіше працювати над реструктуризацією позик і домовлятися з позичальниками. У Фонді заявляють, що мають намір наполягати на скасуванні мораторію щодо стягнення застав за кредитами.
Фіскальна та податкова політика
В МВФ уважають, що ще 2015 р. Україна показала прогрес у виконанні основних бюджетних індикаторів, домоглася зростання доходів і значно заощадила завдяки проведеній реструктуризації зовнішніх боргів. У 2016 р. дефіцит бюджету було закріплено на рівні 3,75% ВВП, що, на думку Фонду, є критично важливим індикатором для подальшого балансування бюджету. Не в останню чергу це відбулося через зміни в податковому законодавстві, що набули чинності з 2016 р. Ідеться про уніфікацію ставок ЄСВ та їхнє зниження до 22%, про збереження спецрежиму сплати ПДВ для аграріїв, про підвищення ставок акцизу на алкоголь, тютюнові вироби та паливо, про збереження ставки податку на прибуток на рівні 18% і про введення єдиної ставки ПДФО в розмірі 18%.
Проте МВФ рекомендує продовжувати реформування податкової системи, на що влада з готовністю погоджується. По-перше, буде завершена реструктуризація Державної фіскальної служби (зменшення чисельності персоналу, подальша інтеграція податкового та митного підрозділів ДФС, скорочення повноважень територіальних підрозділів служби). По-друге, ліквідовано податкову міліцію та створено на її основі орган з розслідування фінансових та економічних злочинів. По-третє, буде впроваджено інструменти непрямого аналізу доходів на підставі витрат платників податків (зокрема, ідеться й про разове декларування), аж до надання фіскалам права доступу до банківських рахунків. По-четверте, у планах забезпечити поступове злиття ЄСВ та ПДФО (про це, до речі, йшлося ще рік тому). По-п’яте, в найближчі місяці буде ухвалено законопроект про уповноважених економічних операторів і розроблено повноцінну систему управління ризиками на митниці. По-шосте, має бути ліквідована заборгованість з відшкодування ПДВ.
Не оминули у Фонді увагою спрощену систему оподаткування. Згідно з текстом меморандуму, єдиний податок треба серйозно реформувати, оскільки він «…залишається занадто складним і відкриває можливості для зловживань. Тому потрібно вживати заходів щодо усунення цих зловживань, зменшити ступінь «пільговості» та складності нинішнього режиму, скоротивши розрив у податковому навантаженні на платників, які перебувають на загальних умовах оподаткування в податковому режимі».
Реформи торкнуться й соціальної сфери. Зокрема, продовжиться відмова від привілейованих пенсій, буде підвищено пенсійний вік і розширено базу для внесків у систему соціального забезпечення, а також знову зсунуто в часі імплементацію другого накопичувального рівня пенсійної системи. Мінфін продовжить ревізію пенсій і субсидій для того, щоб перевести виплати та допомоги на адресну основу.
Крім цього, українська сторона зобов’язується «зміцнювати» бюджетний процес і прагнути до ефективного використання державних коштів, накласти обмеження на витрати міністерств і відомств, затвердити план реформи державного фінансового управління, яка міститиме кроки із середньострокового бюджетування, керування боргами, досягнення прозорості державних фінансів і боротьби з корупцією.
Що далі?
Немає сумніву в тому, що Україна дотримуватиметься побажань Фонду. Після того, як влада насилу добилася виділення третього траншу, і зважаючи на те, що 2017 р. наша країна має отримати ще 5,4 млрд дол., рекомендації та домовленості з МВФ виконуватимуться надто ретельно.
Чим це загрожує? З одного боку, є надії на відносну стабільність валютного курсу. Водночас абсолютно не можна виключати сплески дефіциту на валютному ринку та застосування Нацбанком чергової порції «стабілізуючих» адміністративних заходів. Платникам податків, зі свого боку, треба готуватися до звуження повноважень Державної фіскальної служби та до їхнього одночасного розширення в Мінфіну. Водночас малий і середній бізнес ризикує потрапити в зону особливої уваги, враховуючи глобальні завдання щодо «перекроювання» спрощеної системи та пошуку податкових ухильників.
Загалом Україні доведеться жити в стані якщо не жорсткої, то відчутної економії, яка стане наслідком пошуку бюджетного балансу та досягнення цільового дефіциту (до 3% ВВП). А отже, економічне зростання відкладається. Так, на очікувані 1,5% у 2017 р. ми, найімовірніше, вийдемо. Однак реального відновлення не буде.
