Упродовж серпня - початку вересня в Україні спостерігалось ослаблення гривні, унаслідок чого курс національної валюти впав до показника 27 грн за $1.
Водночас обмінний курс на неофіційному ринку зріс більше, ніж на офіційному. Підвищення волатильності курсу гривні на міжбанку пов’язано із сезонним збільшенням попиту на іноземну валюту, корекцією цін на зернові, а також негативними очікуваннями, зумовленими відстроченням чергового кредитного траншу від Міжнародного валютного фонду. Ослаблення гривні може призвести до незначного зростання цін, насамперед на імпортні товари та паливо.
З середини серпня спостерігається поступове ослаблення гривні до долара США. Якщо в попередні місяці спостерігався деякий надлишок валюти через сезонне поліпшення зовнішньоторговельного балансу, який Нацбанк викуповував у резерви, то на початку вересня НБУ заявив про проведення аукціонів з продажу валюти. Надлишок валюти дав змогу НБУ наростити резерви до $14,10 млрд на кінець липня, тобто збільшити їх на 5,9%, порівняно з початком року.
З лютого 2015 року в Україні діє вільне утворення курсу, тому певні коливання – це не виняток, а нормальна ситуація. Можна виокремити дві групи причин ослаблення гривні. Перша – поточні коливання попиту та пропозиції валюти через необхідність виплат за зовнішніми контрактами, наприклад зовнішніми боргами. На сьогодні частина коштів виводиться з України як дивіденди, що видаються у валюті. Ці чинники за своєю природою є короткостроковими, і тому після таких стрибків попиту мають відновитися попередні рівні.
Друга група причин – економічні, їх важко чітко прив’язати до щоденних коливань, проте вони задають певні тенденції. Однією з причин, що сприяла девальвації гривні, став обвал світових цін на зернові – пшеницю та кукурудзу. Ці продукти є основою українського продовольчого експорту, який склав минулого року близько $15 млрд, або 40% від загальної валютної виручки, тому якщо не відбудеться відновлення цін на зерно, Україна за рівних умов може недоотримати близько $3-4 млрд.
Ще одна тенденція – зростання імпорту газу, що збільшить попит на валюту до весни наступного року. Інша – традиційне підвищення економічної активності восени. Як свідчить статистика, останнім часом спостерігалося зростання зарплат та інших доходів, що сприяло активізації роздрібного товарообігу, частину якого становлять імпортні товари.
Таке сезонне зростання попиту на валюту, зумовлене економічним відновленням, призведе до послаблення гривні. За прогнозом Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД), на кінець року офіційний курс становитиме 27,00 грн/$1, як і закладено до Державного бюджету на 2016 рік. Однак, з огляду на відсутність обмежень на розмір курсу, на практиці він може відхилятися від прогнозного. Тому не виключено, що до кінця року ми побачимо курс як нижче, так і вище цієї позначки.
Нагадаємо, у лютому цього року курс уже був вище 27 грн/$1 (наприклад, станом на 25 лютого 2016 р. він становив 27,25 грн/$1), а потім гривня зміцнилася до 24,8 грн/$1. Тож навіть тимчасове перевищення цих показників не є приводом для паніки.
Таке послаблення гривні може призвести до зростання цін, передусім на імпортні товари та паливо (до 10%). Однак це зростання не має бути істотним, оскільки в цінах багатьох виробників і постачальників уже закладено девальваційні очікування. На сьогодні коливання курсу є порівнянними з прогнозованою інфляцією у 12-15%, а отже, не здатні спричинити підвищення цін, на відміну від тарифів або сезонного зростання цін на овочі та фрукти.
Є три основних чинники, що можуть призвести до істотного падіння курсу гривні в найближчій перспективі: перевибори, дестабілізація банківської системи та ескалація конфлікту на Донбасі. Для утримання контролю над ситуацією головне, щоб уряд і Нацбанк продовжували проведення відповідальної бюджетної та грошової політики, не допускаючи штучного, не забезпеченого доходами зростання витрат бюджету та безвідповідального “друкування грошей”. У цьому разі не має бути дестабілізації, що негативно впливала на курс. Очікується, що НБУ продовжить валютну лібералізацію, нарощуючи золотовалютні резерви, і буде готовий виходити з інтервенціями, маючи в “скарбничці” понад $14 млрд.
