Верховна Рада хоче реформувати виплату податку на майно громадян

В Україні адмініструванню майнових податків з громадян приділяється неналежна увага, а бюджети громад недоотримують надходження від них. Тому хочуть посилити повноваження відповідних органів, аби збір податку на майно з громадян здійснювався належним чином. Про це йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту №11067.

Документом передбачається поетапне передання органам місцевого самоврядування повноважень з адміністрування податку на майно. Першим етапом – строк дії відповідних законодавчих норм складає 2 роки, з 1 січня 2025 року до 31 грудня 2026 року – пропонується надати органам місцевого самоврядування повноваження в частині реєстрації та ведення обліку об’єктів оподаткування податком на майно, проведення звірки платників податку на майно, збору податкової інформації з податку на майно та внесення її до інформаційних баз даних ДПС України, надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень з плати за землю.

Другим етапом, з 1 січня 2027 року і на постійній основі, передбачається значне розширення повноважень органів місцевого самоврядування з адміністрування податку на майно водночас із забезпеченням для ДПС України функцій нагляду за дотриманням органами місцевого самоврядування норм податкового законодавства у частині податку на майно. Зокрема, пропонується, аби органи місцевого самоврядування (виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, фінансовий орган місцевого органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику) могли здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу зі сплати податку на майно:

• контролювати своєчасність подання платниками податку на майно передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податку на майно), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податку на майно,
• забезпечували достовірність та повноту обліку платників податку на майно, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням податку на майно,
• здійснювали контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг з податку на майно; та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках/електронних гаманцях у банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг/емітенті електронних грошей,
• забезпечували визначення в установлених цим Кодексом, випадках сум податкових та грошових зобов’язань платників податку на майно, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,
• зверталися до суду у випадках, передбачених законодавством,
• використовували під час виконання своїх посадових (службових) обов’язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел.

Подібна модель, яка містить в собі широкі податкові повноваження органів місцевого самоврядування та наглядову функцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, функціонує в унітарних державах ЄС зі схожою до української правовою традицією. Зокрема, у Республіці Польща та Латвійській Республіці. 

“Продовження реформи децентралізації має супроводжуватись розширенням податкових повноважень органів місцевого самоврядування. Це дозволить посилити фінансову спроможність місцевого самоврядування завдяки збільшенню доходів бюджетів громад від податку на майно (плата за землю, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортний податок). Оптимізація чисельності органів контролю призводить до значного перевантаження працівників Державної податкової служби, на яких покладено обов’язки з адміністрування податку на майно, у зв’язку з чим адмініструванню майнових податків приділяється неналежна увага, а бюджети громад недоотримують податкові надходження від цих податків. Зменшення чисельності працівників ДПС України змушує органи місцевого самоврядування виконувати частину процедур, пов’язаних з адмініструванням майнових податків, при цьому останні не наділені такими повноваженнями відповідно чинного законодавства. Обсяг щорічно недоотриманих бюджетами громад доходів від податку на майно можна оцінити на рівні до 15 мільярда гривень”, – вказують депутати.

Надходження акцизного податку до держбюджету

У лютому 2024 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) у сумі 8 млрд грн. Це становить 101,5 відс. показника доходів, доведеного Міністерством фінансів України (додатково надійшло 0,1 млрд грн), та на 0,8 млрд грн, або на 10,9 відс. перевищує надходження лютого минулого року. Виконання показників доходів досягнуто шляхом додаткових надходжень акцизного податку:

• по вироблених та ввезених в Україну тютюнових виробах – на 0,3 млрд грн, або 105,1 відс. від доведеного завдання (5,2 млрд грн);
• по виробленій в Україні електричній енергії – в сумі 0,2 млрд грн, або 131,7 відс. від доведеного завдання (0,6 млрд грн);
• по виробленій та ввезеній в Україну лікеро-горілчаній продукції на 0,07 млрд грн, або 111,4 відс. від доведеного завдання (0,6 млрд гривень).