Дослідження, опубліковане в журналі Nature, дало змогу вирішити давню наукову суперечку: нові зразки щелепи з дванадцятьма зубами остаточно пов’язали відому «стопу з Буртеле» з видом Australopithecus deyiremeda, пише Cikavosti.
Головний автор роботи, Йоганнес Хейлє-Селассіє, заявив:
«Тепер немає жодних сумнівів, що знайдена стопа належала тому самому виду».
Це відкриття підтверджує, що понад три мільйони років тому у Східній Африці одночасно мешкало кілька видів гомінінів.
Питання походження цієї загадкової стопи — з великим пальцем, який може протиставлятися іншим і дозволяє хапатися за гілки — виникло ще у 2009 році, коли її знайшли в районі Буртеле на півночі Ефіопії. Така анатомія була характерна для примітивніших істот і не відповідала будові Australopithecus afarensis, відомого за скелетом Люсі. У 2015 році на основі щелепи, знайденої неподалік, науковці виділили новий вид — A. deyiremeda, але співвіднести його зі стопою тоді не вдалося.
Завдяки ізотопному аналізу та КТ-скануванню вдалося реконструювати спосіб життя нового виду. A. deyiremeda, як з’ясувалося, проводив більше часу на деревах і харчувався переважно плодами, листям та горіхами. Australopithecus afarensis натомість займав наземну нішу. Такий розподіл екологічних зон дозволяв двом видам співіснувати без жорсткої конкуренції.
Палеоархеолог Джон Макнабб назвав відкриття важливим кроком для науки:
«Ці докази зміцнюють позиції попередніх знахідок і мають змусити скептиків переглянути ставлення до A. deyiremeda».
Хоча цей вид навряд чи претендуватиме на роль прямого предка Homo sapiens, нові результати розширюють картину ранньої еволюції. Як підкреслює Хейлє-Селассіє, «ми й гадки не маємо, які відкриття чекають попереду».