Нижня частина фрески святого Миколая витерта від численних людських доторків.
Фреска святого Миколая у Софійському соборі в Києві, ймовірно, була тим самим чудотворним образом Миколи Мокрого, до якого упродовж століть зверталися за допомогою наші предки. Таке припущення зробили науковці Національного заповідника «Софія Київська».
Про це пише ТСН.
За відомим переказом, ще тисячу років, коли тільки було збудовано собор, жінка, яка їздила на прощу до Вишгорода через Дніпро, упустила в воду свою дитину. Малюка вважали загиблим, але коли батьки прийшли з молитвами до собору, то біля ікони святого Миколая знайшли свого сина у мокрих пелюшках — живого.
Образ Миколи після цього чуда стали вважати чудотворним.
З ікони Миколи Мокрого робили списки, відомі в усьому світі, а сам образ, який вважався канонічним, перебував в соборі аж до Другої світової війни. Після того місцеві священники евакуювали його до Європи, а згодом перевезли до Америки.
Кіот, в якому зберігалася ікона, десятиліттями стояв порожнім: перемовини щодо повернення евакуйованого образа тривають.
Цього року софійські науковці зробили неймовірне відкриття. Вони звернули увагу на фреску святого Миколая — одну із сотень, якими прикрашено собор.
Вона виявилася щільно вкрита дрібними гвіздками та слідами від них. Нижня ж її частина була витерта від численних людських доторків. Це все може свідчити про те, що саме цей образ нашими пращурами вважався чудотворним.
Може, це і є Микола Мокрий? І насправді, стін собору він ніколи не полишав?
Це відкриття і ця смілива гіпотеза дає нам дещо надзвичайно важливе. Віру, що у спротиві ворогу з нами пліч-о-пліч, окрім Оранти і небесного воїнства, ще і святий Микола-чудотворець, який вже тисячу років береже Київ, Україну та всіх нас.