У четвер, 19 серпня, православні та греко-католики, які користуються юліанським календарем, відзначать Преображення Господа і Спаса нашого Ісуса Христа. Це свято відноситься до дванадцяти найважливіших після Великодня свят і має ще одну, народну, назву — Другий, або Яблучний Спас.
Преображення Господнє — описане в Євангеліях таємниче преображення (перетворення), явлення Божественної величі й слави Христа на горі Фавор.
Свято присвячене події, описаній трьома євангелістами — Матфеєм, Марком та Лукою.
Коли земне життя Ісуса Христа наближалося до кінця, Спаситель став готувати апостолів до подій, свідками яких вони мали стати в Єрусалимі. Господь розповів учням про те, що його чекають страждання за гріхи людей, смерть на Хресті та на третій день після цього — Воскресіння. І щоб під час його прийдешніх мук апостоли не похитнулися у вірі, Христос відкрив їм Свою Божественну природу. Сталося це на горі Фавор, куди Спаситель піднявся для молитви з трьома своїми учнями — Петром, Яковом та Іоаном.
Учні Христа такими словами описують це преображення: обличчя Його засяяло, як сонце, а одяг зробився блискучим, білим, як світло, як сніг. І побачили апостоли двох старозавітних пророків — Іллю та Мойсея, які з’явилися тоді та говорили зі Спасителем про те, що чекає на Нього в Єрусалимі. На гору ж опустилася біла хмара, з якої пролунав голос Бога Отця: «Це Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління, Його слухайте». Вражені апостоли впали на землю, а потім почули звернені до них слова: «Встаньте, не бійтеся». Піднявшись, вони озирнулися, але нікого, крім Ісуса, поруч з ними не було.
В православ’ї існує повна однодумність в питанні щодо гори Фавор як місця Преображення Ісуса Христа. А світло Божественної слави, яким засяяло обличчя Спасителя у момент Преображення, називають Фаворським світлом. У XIV столітті сталася богословська суперечка з приводу того, було це світло створеним чи нетварним. Перемогла думка святителя Григорія Палами, який, як і афонські монахи, вважав, що апостоли на Фаворі бачили нетварне й Божественне сяйво, що Фаворське світло — це Божественна енергія, благодать і слава, що дається від істоти Божої святим. І енергія Божественна нероздільна від сутності Божої, як нероздільний Син від Отця або Дух Святий, або як невіддільний промінь від сонця та теплота від вогню. За вченням Церкви, оскільки сам Христос освятив людську природу цим Божественним світлом, то й людина, яка повірила у Спасителя, може сподіватися на своє особисте преображення.
Також в Україні – це одне з найбільших хліборобських свят. Його ще називали святом врожаю. Кожен із селян вважав за святий обов’язок віднести до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед у стільниках, хліб — щедрі подарунки природи. Сенс свята полягає в події об’явлення преображеного Христа апостолам і у глибокій людській подяці Богу за дані Ним достиглі плоди. Припадає на Успенський піст або Спасівку, проте цього дня дозволяється споживати рибу, олію та вино.
Фрукти освячуються наприкінці служби, коли священнослужителі читають спеціальні молитви з проханням благословити врожай та вірян, які їх принесли, а потім кроплять плоди святою водою. В Україні, звичайно ж, для освячення приносили здебільшого яблука. Звідси й народна назва свята — Яблучний Спас.
У народі свято Спаса мало світське значення, пов’язане зі святом врожаю. Це дає підставу вважати, що його первісне коріння сягає дохристиянських вірувань. Адже майже в усіх давніх народів існували урочисті свята врожаю. Красномовним свідченням того, що Спас символізував свято врожаю, яке згодом використало в своїй обрядовості християнство, є звичай освячувати в церкві дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, бджолині стільники тощо.
Селяни до Спаса намагалися зібрати всі зернові. Знахарки востаннє заготовляли лікарські трави. “Діва Марія, — казали з цього приводу, це зілля сіяла, а Спас поливав — нам на поміч давав”. Гуцули остерігалися запалювати й виносити на вулицю вогонь, а закарпатці навіть позичати його.
19 серпня: народні прикмети
Якщо листя на деревах на Яблучний Спас вже жовті — не за горами осінні холоди.
Якщо на Яблучний Спас дощить, осінь теж буде дощовою.
Ясний та сонячний день 19 серпня — до суворої зими. А якщо він ще й теплий, випаде багато снігу.
Суха погода в цей день до сухої та теплої осені.
Яка погода на Яблучний Спас, такою вона буде й на Покрову (14 жовтня).
Який Другий Спас — такий і січень.
Антонівка вродила — наступного року хліб уродить
Прийшов Спас — бери рукавиці про запас.
Спас — усьому час.